Задля безпеки підприємця

Для ефективнішої боротьби з економічними злочинами експерти Державного комітету фінансового моніторингу України, Українського національного комітету міжнародної торгової палати та Бюро протидії комерційним злочинам підписали спеціальну угоду про співробітництво.

– Найголовніший результат домовленостей, – створення умов для обміну інформацією про учасників світового економічного ринку, – розповідає президент Українського національного комітету міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов. – Подібні угоди найчастіше підписують з державними структурами. А ця унікальна тим, що досягнуто  домовленостей з міжнародною недержавною організацією, яка по суті є фінансовим Інтерполом. Угода почне діяти з початку березня.

– Подібний меморандум став можливим, бо в Україні зроблено чимало для повноцінної співпраці, – запевняє заступник голови державного комітету фінансового моніторингу України Станіслав Клюшке. – В нашій державі функціонує, хоча й в пілотному варіанті, єдина інформаційна система економічних злочинів. Система унікальна навіть у світовому масштабі, й чимало європейських країн марно намагалися створити подібну. До її інформаційного наповнення залучено 18 міністерств та державних служб. Щоденно від різних установ державний комітет фінансового моніторингу отримує понад 2 тисячі повідомлень.

До речі

Дев’яносто відсотків  інформації про сумнівні угоди нині надходить від банківських установ, решта – від страхових компаній, казино, ломбардів. Кримінальні справи порушено по 40 відсотках матеріалів. Три розслідування завершилися в судовому залі. За оцінками експертів Бюро протидії комерційним злочинам, щорічно збитки добропорядних підприємців від «колег»-шахраїв сягають 1,5 мільярда гривень.

На думку учасників економічного ринку й фахівців державних структур, діапазон джерел надходження інформації про угоди з ознаками сумнівності необхідно збільшити й за рахунок нефінансових учасників ринку. Йдеться насамперед про ріелторів та нотаріусів. Відповідний законопроект – на розгляді в комітетах Верховної Ради України. Після прийняття такого закону державному моніторингу підлягатимуть усі складні угоди.