Замість стайні – «Сонячний гай»
У Києві налічується 7,5 тисячі військовослужбовців, котрі не мають власного житла. У цьому, як для держави, ганебному списку значаться імена не лише молоденьких лейтенантиків. Тут, зрозуміло, знайшлося місце для капітанів, майорів, полковників і навіть – кількох генералів. Приміром, начальник генерального штабу Збройних сил України Кириченко поки що задовольняється найманим житлом. Те ж можна сказати й про генерал-лейтенанта Фролова.
Торік із солідної армії безквартирних офіцерів лише чотирьом пощастило отримати такі довгоочікувані й омріяні ордери. Військовим здалося, що цього замало. Тож счинився неймовірний скандал. «Полетіли» голови окремих чиновників. На їхнє місце повернулися деякі старі-знайомі. Серед них – перший заступник міністра оборони України, керівник апарату Міністерства оборони, народний депутат, член бюджетного комітету Дмитро Рудковський. І справа, схоже, зрушилася на краще. У цьому переконалися кілька десятків голів житлових комісій Київського гарнізону (теж, до речі, безквартирні), котрі побували на двох будівельних майданчиках.
Обидва – у Дарницькому районі, такій собі столичній Тмутаракані. Перший – на вулиці Бориспільській з поетичною назвою «Рембаза».
– За останні три місяці військові будівельники тут провели титанічну роботу, розповідає Дмитро Олександрович. – Зокрема на вісімнадцятиметрову глибину вбито палі. Незабаром розпочнеться зведення будівлі на 415 квартир. Це буде красиве й зручне мікромістечко з усією соціальною інфраструктурою. Наприкінці цього року кілька сотень офіцерів Київського гарнізону переїдуть до сучасних просторих квартир.
На вулиці Поліській, що практично межує із сосновим бором, зводиться комплекс на 1,5 тисячі квартир. Одначе ордер отримають лише 36 офіцерів. Решта чекатимуть, вочевидь, до 2006 року.
– Житло для військовослужбовців зводиться за кошт державного бюджету, – пояснює пан Рудковський. – Попередній уряд чомусь аритмічно фінансував цю справу. Приміром, півроку гроші надходили стабільно, а в наступні шість місяців настав повний штиль.
На зведення житла для армійських офіцерів державним бюджетом 2005 року передбачено 503 мільйони гривень – планується збудувати 4800 квартир. Чи встигнуть зодчі виконати річну програму за сім місяців. Адже згідно з фінансовим документом кошти на цю справу почнуть надходити лише в липні-місяці.
– Це неправильний підхід, – бідкається Дмитро Рудковський. – Потрібне виключно ритмічне фінансування. Свої думки з цього приводу ми обов’язково викладемо Президенту України, Прем’єр-міністру, озвучим в стінах Верховної Ради. Гадаю, до наших проблем поставляться з розумінням.
А тим часом Міністерство оборони України уклало угоду з інвестором під інтригуючою назвою «Сонячний гай». У будинку, що його пайовик зводитиме на місці стайні, яка поки що розташована за військовим ліцеєм імені Івана Богуна, офіцерам належатиме 21 відсоток квартир.
– Контракт укладено на досить вигідних умовах, – розмірковує пан Дмитро. – По-перше, інвестор запропонував найвищий відсоток. Скажімо, представники ЗАТ «Познякижитлобуд» наполягали виключно на десятій частині збудованих ними квартир. По-друге, фахівці із «Сонячного гаю» погодилися виконати кілька додаткових умов. За власний кошт вони відремонтують стадіон ліцею, відреставрують спортивний манеж, а також стайню перемістять у район аеродрому «Чайка» – туди, де несе службу наша спортивна рота.