Інваліди хочуть працювати

П’ятий рік поспіль в Україні діє спеціальна національна програма, завдяки якій люди з обмеженими фізичними можливостями мають більше шансів отримати роботу. Щоправда, замість належної зарплати їм часто видають «здачу» з неї – настільки мізерно оцінюється їхня праця.

У Києві понад 135 тисяч людей із обмеженими фізичними можливостями. Такі дані наводить міська Центральна медико-соціальна експертна комісія. Серед студентів вищих навчальних закладів міста інвалідів – 10,2 відсотка. Торік трудові рекомендації на працевлаштування  отримало 8000 осіб, але працюють лише 3400, бо інвалідів влаштовують на роботу тільки за їхньою згодою. Про це ми дізналися від заступника начальника міського Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Андрія Щербини.

Вищу освіту безплатно або на пільгових умовах молоді інваліди-кияни мають можливість здобути у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна». Навчання оплачує столична громада: КМДА щороку виділяє на ці потреби кошти з міського бюджету. Веління сьогодення – належний рівень професійної підготовки за спеціальностями, яких потребує ринок праці. Щороку Головне управління соціального захисту населення аналізує стан працевлаштування інвалідів, які навчалися, зокрема за рахунок держзамовлення. За офіційними даними, минулого року працевлаштували вже 91 відсоток інвалідів-випускників, які навчалися за рахунок держави. Про трудові книжки для всіх своїх випускників подбали університет «Україна», КПІ, Національний авіаційний університет, Києво-Могилянська академія та ціла низка інших вищих навчальних закладів. Однак не забезпечили гарантованого працевлаштування. Київський національний економічний університет, Київський державний університет театру, кіно, телебачення, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Суднобудівний технікум Київської державної академії водного транспорту, Київський технікум залізничного транспорту.

Із 2005 року підприємства, які мають у штатному розкладі 8 – 25 осіб, зобов’язані мати хоча б одне робоче місце для інваліда. Бюджетні установи не повинні сплачувати штрафні санкції Фонду соціального захисту інвалідів за ненадання робочих місць інвалідам, та ніхто не знімав із них обов’язку виконувати закон щодо квотування робочих місць для них. Кошти від штрафів Фонд міг би використовувати, надаючи дотації роботодавцям на створення робочих місць для інвалідів. Саме так і робиться. Приміром, торік Фонд виділив понад 7,5 мільйона гривень на створення 227 нових робочих місць. 62 київських підприємства отримали пільги з оподаткування, бо на них працює близько 1800 інвалідів і упродовж року створено ще 175 нових робочих місць, з яких 93 – для інвалідів. Проте їхня заробітна плата у півтора раза нижча від середньої і становить лише 283 гривні. Тобто роботодавцю вигідно мати інваліда в штаті й платити йому меншу зарплату, аніж ті штрафи, які довелося б сплатити за невиконання закону.

Не секрет, що багатьом людям з обмеженими фізичними можливостями не сила ходити на роботу на підприємство. Скажімо, у майстернях Центру трудової реабілітації для розумово відсталих інвалідів під керівництвом трудінспекторів їх навчають ремесла з кераміки, лозоплетіння, з ремонту взуття, виготовлення виробів із дерева, пластмаси, м’яких іграшок, машинного в’язання, а ще кухарській справі. Загалом серед інвалідів є дуже багато талановитих, здатних бути корисними суспільству. Тому на розширеній колегії КМДА прозвучала пропозиція: за прикладом європейських країн створити в місті мережу чи відділи у великих супермаркетах, де продавали б вироби, виготовлені інвалідами. А ще фахівці висловили побажання, що за зверненнями інвалідів потрібно більше фінансувати надомну працю.