Клубки негараздів на держпідприємствах

Кожна виконана робота має бути оплаченою. Для розвитку міста це особливо важливо, бо зарплатня – це податки з доходів фізичних осіб, які наповнюють міську казну. Торік у надходженнях до бюджету міста відрахування з зарплати склали понад 88 відсотків. Чому не на всіх підприємствах вчасно розраховуються з робітниками і як міська влада розв’язує це непросте питання, – йшлося на колегії в КМДА.

Київ залишається єдиним регіоном, що п’ятий рік поспіль виконує Указ Президента України від 7 травня 2001 року щодо ліквідації заборгованості із зарплати на комунальних підприємствах. Вони не мають боргів із соціальних виплат. А от на підприємствах державної та колективної форм власності владі міста часто доводиться розмотувати клубки фінансових негараздів. Кожному підприємству-боржнику, з керівниками яких проводили робочі наради, надавалася практична допомога для ліквідації боргів. Окремі підприємства міста, що мали борги на 1 січня 2004 року і не погасили їх до 1 липня 2004 року, включено до реєстру Мінпраці на отримання безвідсоткової позички на погашення заборгованості. А зі столичним Головним Державним інспектором праці було укладено угоди застави. Однак від Мінфіну жодне державне підприємство «зі списку» не отримало необхідні позички, хоч в інших регіонах такі приклади є.

За видами економічної діяльності найбільший борг із зарплати – на підприємствах транспорту та зв’язку (2,8 млн. грн.), промисловості (2,7 млн. грн.), будівництва (1,3 млн. грн.), фінансової діяльності (0,5 млн. грн.).

Київська міська та районні держадміністрації направили подання до прокуратури та УБЕЗ МВС України в Києві, щоб забезпечили всебічне, повне та об’єктивне дослідження на підприємствах-боржниках справ із заробітної плати, а ще виявили – причини, що заважають своєчасній виплаті зарплати.

Столична влада запропонувала уряду внести зміни до законодавчих та нормативно-правових актів. 21 жовтня Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати», яким передбачено оплачувати працю у першу чергу. І лише після цього – проводити всі інші платежі. Якщо під час перевірки повноти і своєчасності сплати підприємствами внесків виявиться, що кошти направлялися не на зарплату, а на щось інше, матеріали направлятимуть до прокуратури.