Юлія: 375!
Учора менш ніж за годину в Україні успішно народилася абсолютно нова виконавча гілка влади. Хоч загалом пологи були складними, тривалими й нервовими. Дехто прогнозував навіть зрив…
375 народних депутатів (навіть троє комуністів) проголосували за згоду на призначення Юлії Тимошенко Прем’єр-міністром України. А за годину Президент Віктор Ющенко просто в сесійній залі підписав низку указів–призначень на міністерські посади й керівників регіонів. Лише Олександр Омельченко зберіг за собою крісло голови держадміністрації. У всіх інших указах значилися нові прізвища.
«Ну, нарешті!» – так коротко прокоментував доповідь Юлії Тимошенко бувалий парламентарій Михайло Косів. Нарешті він почув те, чого не чув від жодного з прем’єрів за понад 14 років свого депутатства.
Віктор Андрійович, а ще докладніше – Юлія Володимирівна доповіли, з чого новий уряд почне свою діяльність. А що він передусім не робитиме, так це красти і брати хабарі, наголосив Ющенко. Президент заявив, що уряд також «не носитиме гроші в парламент», аби провести якесь рішення.
Такі ж норми влада намагатиметься запровадити і в сферах суспільного й державного життя. Передусім скасує всі 25 так звані вільні економічні зони. «У нас, де знаходиться клан, там діє й зона», – пояснив Ющенко. Влада подасть руку бізнесу, але «вкрадені підприємства буде повернуто державі», а на детінізації економіки бюджет заробить 30-35 мільярдів гривень. «Політичні сили стануть щоденними творцями держави», – не залишив Президент без уваги парламентаріїв. А Юлія Тимошенко запросила депутатів до динамічної й публічної співпраці, застерігши, що влада припиняє прийом через «чорний хід».
Віктор Ющенко назвав Юлію Тимошенко своїм політичним партнером, другом, професіоналом. «Я довіряю їй і вірю», – наголосив Президент і додав: «Як мільйони людей!» Один лише приклад: коли вона прийшла керувати паливно-енергетичним комплексом в уряді Ющенка, то у цій сфері грошові платежі становили лише 5 відсотків (інші – «платилися валянками й кожухами»), а коли йшла з уряду, то взаєморозрахунки в галузі «живими» грошима становили 75 відсотків.
«Україна ніколи не встане з колін, якщо не стане на коліна перед Богом», – заявила Тимошенко. І додала, що такою ж великою має бути віра і в свою країну. Юлія Володимирівна бачить «унікальну місію України в світі», а також прогнозує такі стандарти життя українців, які «здивують світ». Цього можна досягнути лише в умовах, коли «держава не буде жандармом для суспільства». Зовнішню політику Тимошенко визначила дуже чітко: пріоритетний партнер – Росія, пріоритетний шлях – до Європи.
Почувши про «руку, подану бізнесу», навіть колишній соратник Януковича В.Ландик простягнув і свою руку Юлії Володимирівні. Просто через трибуну. Один із соціалістів допитувався, чи довго цей уряд працюватиме. «Працюватимемо так, щоб і через рік підтвердити свої повноваження», – чи розчарувала, чи підбадьорила прем’єр соціалістів.
Комуністи цікавилися… датою першого урядового звіту. Тимошенко нагадала «ленінцям» радянські п’ятирічки і натякнула, що тепер результати діяльності Кабміну українці відчують швидше. А також додала, що в безглуздості цей уряд звинуватити ніхто не зможе. Головний комуніст П.Симоненко дорікнув, що програма «декларативна і неконкретна». На що Юлія Тимошенко зазначила, що нікому не потрібні «цифри, яких на хліб не намастиш».
Дехто з опозиціонерів полякав нову владу реваншем на виборах 2006 року. Зрештою, це теж добре – додаватиме урядовцям завзяття. Останнього, до речі, порадив новій владі і спікер В.Литвин: «Нам треба діяти та бігти, бігти і працювати…»