Не петеушник, а ліцеїст
Чудове свято влаштувало Управління професійно-технічної освіти у Будинку вчителя. Залу заповнили директори всіх професійно-технічних ліцеїв (а їх у Києві 31), викладачі, майстри виробничого навчання. На балконі розташувалася група підтримки – учні. У розмові вони називали себе студентами – і недарма, бо 13 вищих професійно-технічних ліцеїв дають не лише професію, а й повноцінну середню освіту: випускників залюбки беруть на посади майстрів на великі й малі підприємства. Навчають у професійно-технічних ліцеях столиці 150 професій. Враховуючи вимогу часу, можна здобути дві чи три одночасно.
Заступник начальника ГУОН Києва, начальник управління професійно-технічної освіти Валентин Чагін розповів, що перейменування училищ на ліцеї має величезне значення, бо навчальні заклади давно перестали бути тими, куди йде молодь, яка нікуди не вступила. Останнім часом більшає випускників середніх шкіл чи гімназій з відмінними атестатами, котрі здобувають високооплачувану професію – кухар, бармен, офіціант, перукар, кравець чи ювелір, аби заробити на вищу освіту. У профтехліцеях понад третина – діти з малозабезпечених родин, тож мусять дбати про себе самі. Особливу увагу директори ліцеїв приділяють 540 сиротам – допомагають у навчанні, з працевлаштуванням. Міський голова Олександр Омельченко особисто ініціював додаткові стипендії – по 100 гривень щомісяця. Щороку ліцеї випускають по 11 тисяч випускників. Валентин Якович каже, що якби профтехосвіта змогла раптом випустити втричі більше, проблем із працевлаштуванням не було б. За фахом не працюють поодинокі випускники – хто вирішує, що обрав не ту справу. Про їхнє перенавчання дбає Служба зайнятості.
Грамотами й цінними подарунками відзначали за вісьмома номінаціями. Цього разу запровадили нову – «Шана профтехосвіти» і відзначили тих, хто в 70 років іще працює, як-от майстр виробничого навчання Василь Тодосієнко, методист Валерій Михальчук. Усіх 117 номінантів подяками й цінними подарунками нагородять районні держадміністрації столиці.
Чотири Почесні грамоти вручив заступник директора департаменту профтехосвіти Міносвіти України Василь Ярошенко, багатьох відзначила віце-президент Всеукраїнської асоціації працівників профтехосвіти Лідія Бржестовська.
Неабияк потішили всіх і здивували журналістів учасники художньої самодіяльності Будинку художньої і технічної творчості та ліцеїв. І хоровий спів, і гра на струнних інструментах, і балет були насправді професійними. Загалом профтехосвіті столиці є чим пишатися. Співпраця з колегами з Німеччини, Росії, Латвії й Туреччини підтверджує якість навчання, а Програма розвитку професійно-технічної освіти на 2005-2010 роки задовольняє директорів і викладачів ліцеїв, бо, як наголосив Валентин Чагін, дасть змогу готувати висококваліфікованих робітників і майстрів за всіма європейськими стандартами. А Україну, яка прагне до ЄС, спитають і за це.
Славлять профтехосвіту й два найстаріші (понад 130 років!) – Вище професійне училище залізничного транспорту і Професійний ліцей водного транспорту. Створювали їх меценати для здобуття юними киянами робітничих професій. Найдовше очолюють ліцеї Василь Величко (Вище професійно-технічне училище поліграфічного мистецтва) і Петро Громадюк (Вище професійне училище деревообробки). Фахівців цих навчальних закладів залюбки беруть на роботу. Всі – і учні, й викладачі – гордо кажуть: у профтехучилищі навчався Сергій Корольов.