Тимошенко йде «перевернути світ»
Сьогодні Верховна Рада голосуватиме за прем’єрство Юлії Тимошенко. І вона, очевидно, таки стане главою уряду, адже проти неї категорично висловились лише комуністи. Якщо не брати до уваги таких «соратників», як Безсмертний.
У день інавгурації Президента України Тимошенко сказала, що за сто днів нова влада «переверне світ». А наступного дня, перед візитом до Москви, Ющенко назвав її кандидатуру. Притихли олігархи й корупціонери. У більшості виборців, які голосували за Ющенка і скандували на Майдані «Ющенко! Юля!», з’явилася подвійна надія на нову владну команду. І корумпована бюрократія, і зневажений їхнім режимом народ пригадали самовіддану діяльність уряду Ющенка-Тимошенко. Ще з тих часів багато впливових противників і соратників намагалися роз’єднати їх тандем. Але цього не допустила передусім сама Юля (вона ніколи не ображалась, коли її називали просто по імені, бо за природою своєю не була бюрократом). Хоч у парламент Тимошенко та Ющенко пройшли окремо, але Юлія Володимирівна ще з часів спільного урядування вела Віктора Андрійовича у президенти. Своєю винятковою активністю, неспокійною вдачею, волею й організаторським хистом доповнювала компромісного й розважливого соратника. Своєю харизмою пожертвувала задля спільної перемоги. У різні часи доводила, що є другою особою єдиної команди. А, бува, й першою. Навіть після отруєння опозиційного кандидата саме вона замінила Ющенка в агітаційних вояжах. Згодом стала «двигуном революції», аби взяти владу для Ющенка і для себе. А точніше – повернути її народові.
Юлія Тимошенко першою пройшла через кордони спецназу перед адміністрацією президента, попри те, що три генпрокурори жадали її арешту. Всесильний режим не зміг зламати цю жінку, бо вона знала йому ціну. Найпершою також застерегла й Ющенка від компромісів із Кучмою. У цьому залишається послідовною й нині. Схоже, й надалі переконуватиме Ющенка не пробачати режимові. В одному з недавніх інтерв’ю вона спрогнозувала порушення кримінальної справи проти Кучми і виступила проти будь-яких гарантій колишньому «гарантові». «Він до останнього тягнув свої клани. І якщо хтось думає, що Кучма раптом за кілька днів до перемоги Ющенка став на бік народу, – нічого подібного. Він довів би до крайнощів і вивів би на площу війська, розгромив би все, що міг. Єдине перешкодило: кермо, яке десять років тримав у руках, відірвалося від машини. Він його все крутив, а машина вже не слухалася його. Перестали йому підкорятися силові структури, Верховний Суд не виконував вказівок. І лише тоді Кучма зрозумів, що у нього нема іншого шляху, як відповзти», – заявила Тимошенко.
Деякі експерти вважають, що Тимошенко покликана «розчистити завали» не лише попереднього уряду, а й колишнього режиму. Згодом, – «на все готове» – може прийти й хтось інший із найближчого оточення Ющенка. Чи вдасться Юлії Володимирівні втриматися на посту й опісля «перехідного періоду» восени, коли зміниться Конституція й посада прем’єра стане самостійнішою, вагомішою і, звісно, жаданішою? Можна сподіватися, що Тимошенко принаймні зуміє зробити все, аби не розчаровувати президента й народ. Вона не вперше йде на ризик.
Йде, не озираючись. Навіть на образи з боку вчорашніх союзників. Мужньо, дещо не по-жіночому тримає удари. Тому має всі шанси стати першою в Україні жінкою на чолі уряду. І перевернути світ корумпованості національної економіки та держуправління. У політиці це вже зробила.