Молодь про майбутнє. Своє і України
Три дні тривав у Києві, у ліцеї №100 «Поділ», Всеукраїнський дитячий форум «Держава, яка чує дітей», присвячений 15-річчю Конвенції ООН про права дитини. Відкрив його голова піклувальної ради ліцею Анатолій Кінах. Народний депутат України Лілія Григорович зачитала тепле й щире вітання Віктора Ющенка, від імені столичного мера зібрання із 350 дітей привітав його заступник з питань освіти Юрій Россада. Приємно вражений був чудовою організацією акції постійний представник Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Джеремі Хартлі.
Звісно, цим заходом переймалися і міське, і Подільське районне управління освіти. Та левова доля припала на ліцей. Його директорка Наталя Шевчук організувала перебування 250 дітей з учителями (100 було з Києва) у родинах ліцеїстів. Культурні програми передбачали відвідування театрів, музеїв, виставок та модерних кінотеатрів. Діти і вчителі з Донецька (звідти було дві делегації) розповідали, як боялися їхати до Києва, бо кілька місяців поспіль їм казали, що їх зустрінуть вороже, можуть навіть скривдити, що нічого цікавого у столиці зараз нема, бо всі мітингують і займаються політикою. Відтанули одразу, побачивши, що їх, як і решту, зустріли тепло й гостинно, у родинах однолітків можна спілкуватися російською і ніхто з цього не дивується. Дівчинці-іменинниці з Донецька вручили гарний подарунок, усім учасникам форуму – сувеніри й гарні книжки про Київ.
Діти багато й напружено працювали. Кожна секція – «Дітям потрібна якісна освіта», «Здоров’я – дітям», «Попередження насильства та експлуатації дітей», «ЗМІ в інтересах дітей», «Діти, які потребують уваги держави», «Міста, дружні до дітей, та участь дітей у прийнятті рішень» – розробили тези-побажання новій владі про поліпшення життя дітей та молоді. Одну з них – запросити лідерів учнівського самоврядування на весняні депутатські слухання про права людини – вже начебто втілено, дітям це пообіцяли.
У спілкуванні з народними депутатами України проблем не було, бо чимало навчають дітей саме в цьому ліцеї. Член бюджетного комітету Василь Цушко професійно розтлумачував дітям, що одразу збільшити фінансування молодіжних програм неможливо, бо для цього треба наростити темпи виробництва і поповнити бюджет.
Представник фонду «Відродження» в Україні Григорій Немиря висловив кілька думок-повчань, але на запитання одного з учителів, чи планується фінансування молодіжних і дитячих програм, як це було раніше, відповів, що, на жаль, загальний бюджет їхньої організації скоротився з 15 тисяч доларів США до 5, окремої дитячої програми не стало. Однак порадив звертатися з цікавими проектами – можливо, їх оцінять і допоможуть.
Безумовне захоплення викликали розум та ерудиція дітей. Які запитання вони ставили! Це могло б стати програмою для кількох урядів. І про турботу про обдарованих сиріт, і про кращі освітні умови для талановитих дітей із незаможних родин, і про єдину концепцію освіти, і про рівні умови навчання міських та сільських дітей, і чи справді нова влада дбатиме про їхнє здоров’я. У дітей сяяли очі – не щодня доводиться спілкуватися з народними обранцями.
Форум, безперечно вдався. Діти казали, що у графіку нема жодної вільної хвилини і це їм дуже подобається. І що вони змусять країну почути, що їм болить, і дуже швидко збагнуть, що пообіцяли «для годиться». Недарма головний освітянин столиці Борис Жебровський назвав дітей «збільшуваним склом майбутнього».