Комуналка для президентів
За колишніми президентами Кучмою та Кравчуком українцям сумувати не доведеться. Вони не кинули свій народ напризволяще і стали, як ніколи, ближчими до людей. Учорашні керманичі держави цілими днями вислуховують побажання та скарги шанувальників.
На прийом до екс-президентів тепер ніхто не записується, бо зустрітися з обома Леонідами можна щодня, у неформальній дружній обстановці. До їхньої комуналки на вулиці Пушкінській, 11, пропускають без охорони. Про цю підвальну резиденцію ми дізналися від тих, кому доводилося у ній бувати. Існує секретна приймальня у центрі Києва давно. Поважного віку люди показували нам фотографії, на яких вони з Йосипом Сталіним, Микитою Хрущовим, Леонідом Брежнєвим чи Михайлом Горбачовим, і розповідали дивні історії, що відбувалися у загадковому підвалі. Подейкують, начебто відома кіноакторка Людмила Гурченко навідувалася на вулицю Пушкінську до свого двійника і вийшла з приміщення розгнівана. А Леонід Кравчук якось настільки розчулився під час зустрічі, що й костюм свій подарував тезкові.
Легендами та історіями обростає президентська комуналка… Чому саме «комуналка», запитаєте ви? А як іще назвати приміщення, в якому багато кімнат без дверей, а в кожній від трьох до десяти мешканців? У цих стінах привітні й уважні до людей Кучма і Кравчук. І настільки доброзичливі в сановників обличчя, що, схоже, виліплені з воску. Ов-ва! А й справді їхні подоби воскові. Тепер не дивує, що в хатинці-мурашнику їм вдалося зберегти президентську витримку. Навряд чи справжні Леоніди усміхалися б, коли з ранку до ночі на них із докором дивилися б князі Київської Русі, які «орендують» кімнату навпроти.
Державі, схоже, байдуже до історичної спадщини, втіленої у персоналіях, бо п’ятий рік поспіль першим восковим особам країни на всіх рівнях влади відмовляють у наданні гідного їх статусу приміщення у центрі міста.
Дивно, але навіть за такої тісняви, бо ж на кожну воскову персону припадає трохи більше як два квадратні метри площі, у похмурому приміщенні з блакитними стінами відчувається доброзичливе психологічне тло. У вітальні співаків та акторів панує творча атмосфера. Проня Прокопівна (Маргарита Криницина) кокетує зі Свиридом Голохвастовим (Олег Борисов). Віктор Цой разом з Ігорем Тальковим ловлять Музу. Над роками, що спливають рікою, схилив голову Валерій Леонтьєв. А Вєрка Сердючка (Андрій Данилко) близько до серця сприймає кожне промовлене до неї слово. За «чарчиною кави» усамітнилися Віцин, Моргунов та Нікулін. У чергу до Дмитра Гордона, який захопився розмовою з Яною Клочковою, записуються Лілія Подкопаєва, Шерон Стоун, Арнольд Шварценеґґер. Загалом скульптори створили близько 60 історичних постатей, 15 улюбленців публіки особисто приїздили у майстерню позувати. На жаль, через нестачу площ майже половину шедеврів Музей воскових фігур не виставляє. Невдовзі осередок історії може взагалі припинити існувати, якщо влада міста не допоможе із виставковою залою.
Воскові двійники час від часу вирушають у мандри Україною. Хоч би де зупинялася експозиція, пацюки до неї ставляться з повагою – не торкаються. А от відвідувачі виставки частенько намагаються щось відкрутити, перевірити, поправити. Одесити розповідають, як під час показу несподівано ожив і привітно махнув рукою Леонід Кравчук. Виявляється, один із ґвинтиків, що утримував плече екс-президента, відкрутився. Нам пояснили, що деякі фігури спеціально сконструйовані для зручного транспортування, тому вони трохи змінюють пози. Можливо, пригадаєте, хто з кумирів зі столичного музею став окрасою телепрограми «Прихована камера»? А нас днями приголомшила жвава дама в очіпку, якої дотепер ми не помічали у темному кутку комуналки: старенька мадам Тюссо, хоч і воскова, проте не втрачає надії на краще приміщення і раз на півгодини ворушиться і просить гостей допомогти музею.