Рахман і Тоні. Чи Тоні і Рахман

Опонентом українського богатиря буде боєць Дона Кінга

Очікування симпатиків професіонального боксу дещо затяглися, проте це звична ситуація, коли йдеться про організацію титульного бою. А тим паче, про змагання в найпрестижнішій, суперважкій категорії, де є Віталій Кличко, ще троє світових чемпіонів і група галасливих претендентів, за кожним із яких стоять імениті менеджери та промоутери з великими грішми та ще більшим бажанням примножити свої валютні запаси. І все-таки версій і припущень достатньо для того, щоб вдаватися до певних, нехай і доволі обережних, висновків.

Подейкують, що черговим опонентом українця, який князює в основній професіональній версії – Всесвітньої боксерської ради, буде Хасим Рахман. Віталій також не виключає такого варіанту, а на його офіційному сайті вже з’явилося й підтвердження факту переговорів обох зацікавлених сторін. Однак угоду поки що не підписано, а отже, як стверджує в таких випадках сам Кличко, бою немає. Можливо. Проте й великого вибору в українця не існує. Ні, мова не про його статус і можливості, як чинного чемпіона світу. Для того, щоб істотно змінити ситуацію, що склалася, й по-справжньому подивувати боксерський світ, у нашого співвітчизника немає найелементарнішого і водночас найціннішого – часу. Влітку, згідно з обов’язковим до виконання регламентом, він має захищати чемпіонський титул у поєдинку з офіційним претендентом, а цим статусом уже наділений Рахман. Можна, звісно, раніше на кілька місяців – у березні чи квітні, наприклад – організувати так званий проміжний (або добровільний) титульний матч, але навіщо? Битися навесні з рівним собі боксером аж надто ризиковано, бо за два-три місяці можна й не відновитися до офіційного захисту титулу. А викликати на бій завідомо слабшого суперника – взагалі недоцільно: ні грошей, ні слави такими акціями не примножиш. Отже, матч Кличка з Рахманом насправді реальний і, якщо сторони таки порозуміються, золотий пояс за версією WBC знову опиниться в центрі загальної уваги ближче до кінця весни. Наприклад, у травні. Щоправда, існує й інший варіант розвитку подій, також не позбавлений інтересу і, що найважливіше, ознак ймовірності та реальності. Джеймс Тоні, який значиться найпершим у спискові претендентів, але втратив статус офіційного через травму та тривалий реабілітаційний період, остаточно вилікувався, повернувся до тренувального залу і, за звичкою, почав вимагати права на бій з Кличком. І хоча про колишнього важковаговика, який потрапив до супердивізіону з оригінальним прізвиськом «Гаси світло!» в активі (натяк на його нокаутуючий удар, од якого буцімто немає порятунку), зазвичай кажуть, що він більший базіка, ніж боксер, і нібито сам Тоні зайвий раз це підтвердив, оголосивши в перервах між своїми гучними вимогами про бажання зійтися в рингу з Джоном Руїзом, очікувати насправді можна будь-чого. У тому числі й укладання угоди на титульний поєдинок Кличко-Тоні. Втім, наберімося терпіння й таки дочекаймося офіційних повідомлень. А поки що можна насолоджуватися перипетіями залаштункових колізій в інших версіях, де Крис Бірд, Джон Руїз і Ламон Брюстер також намагаються не помилитися у виборі, маніпулюючи «гарячими головами» на кшталт екзальтованого Анджея Голоти. Незмінним і невідворотним у цьому вирі штучних пристрастей залишається тільки одне: Віталія Кличка оточують бійці найавторитетнішого та найскандальнішого промоутера сучасності Дона Кінга і битися нашому співвітчизникові за будь-яких обставин доведеться з одним із них. І стоятиме на кону в тому поєдинку воістину все. Або боксерський світ розвиватиметься цивілізовано, або підпаде під остаточну і безмежну монополію Дона Кінга. З усіма висновками, що з цього випливають.