Маленьке диво з ілюмінатором
Колись після Водохреща зазвичай господині затівали велике прання, адже за різдвяні свята в домі збиралося чимало брудної білизни… Жінки та дівчата з клунками виварених, добряче намилених речей вирушали до ополонок. То було таке велике і веселе прання! Наразі теж після свят, коли зійде йорданська вода, жінки починають прати, але не на річках і ставках, а здебільшого у ванній, де є маленьке диво з ілюмінатором – електропраля.
Натисни кнопку і… відпочивай
Пригадую розповідь моєї сусідки, яка в 70-ті роки їздила гостювати до свого дядька в Канаду. Одного дня чоловік повідомив, що збирається прати. Отож гостя вирішила допомогти дядечкові – прокинулася рано і налаштувалася виварювати, крохмалити, розвішувати простирадла. А він і каже, що впорається сам і повів її до пральної кімнати. Відчинив дверцята, схожі на ілюмінатор, поклав у машину оберемок речей, засипав порошок, понатискував кнопки і звернувся до племінниці: «А тепер підемо відпочивати – пити каву». За якусь там годину чи дві чисті й навіть висушені речі він склав у шафу. Ото було диво!
Наразі цим українців не здивуєш. У господарчих та магазинах побутової техніки великий вибір пральних машин: і дешевих (до 2 тис. грн.), і дорожчих (до 5 тис. грн.). Отож, є з чого вибрати. А тепер про те, як слід вибирати пральну машину. Консультантом з цього питання погодилася стати продавець секції побутової техніки одного з господарчих магазинів Світлана Олексіївна.
– Передусім господиня має визначитися, яку машину вона хоче бачити у своєму домі: велику чи малооб’ємну, – почала свою розповідь Світлана. – Якщо сім’я складається з 3-4 осіб, то недоцільно купувати великооб’ємну. Мінімальне завантаження – 3 кг сухої білизни, це приблизно 2 підодіяльники, 3 простирадла і 3 наволочки. Для багатодітної сім’ї ліпше підійде пральна машина на 5-7 кг сухої білизни.
Наступний етап: де встановити це диво з ілюмінатором. Традиційно – у ванній кімнаті, де під рукою усі необхідні комунікації. Але треба бути обережним із електричним струмом, варто встановити розетку, захищену від води і зробити надійне заземлення.
Інший варіант – на кухні. Це зручно, бо процес, як кажуть, відбуватиметься на очах, але кухня не дуже поєднується із брудною білизною і, тим паче, пральним порошком. Певна річ, ідеально й розкішно – мати спеціальну кімнату й технічний балкон.
Зазвичай вибір місця для машини зумовлений її габаритами і способом завантаження білизни: боковий чи вертикальний. Із вертикальним завантаженням вони вузькі й глибокі, а з боковим – широкі і менш глибокі. У кожної моделі свої переваги та недоліки. Закладати й виймати білизну зручніше зверху. Машину можна відкрити на будь-якому етапі прання, щоб витягнути чи докласти речі. І якщо у ній, наприклад, зламається насос, можна вийняти недопрану білизну. Коли ж щось подібне станеться з машиною, в якої дверцята збоку, то господиня сама нічого не вдіє – доведеться викликати майстра. Але з іншого боку, на машину з вертикальним завантаженням нічого не поставиш. І все ж у Європі 70 відсотків населення купують саме їх.
«Пралі» з боковими дверцятами незручні тим, що з них можуть випадати речі на підлогу, коли витягаєш білизну. Та й нахилятися треба біля неї, присідати. І дверцята не відкриєш, аж поки не зіллється вся вода.
Тепер про віджимання.
– Тут головну роль відіграє барабан, – наголошує пані Світлана. – Кількість його обертів впливає на якість прання. 800 обертів потрібно за умови, що білизна сушитиметься в машині. Якщо ж білизну сушитимете на повітрі, достатньо уповільнити оберти барабана.
Найпростіші моделі машин мають програми для прання речей з бавовни; із синтетики (делікатне); суперделікатне прання шерстяних речей; швидке прання не дуже брудної білизни; замочування, інтенсивне прання для дуже забруднених речей; зупинення процесу з водою в барабані – для білизни, яку одразу не розвісиш. Це зручно тим, що вранці вмикаєш «пралю» і йдеш на роботу, а коли повертаєшся додому, допереш і розвісиш.Порівняно недавно з’явилися у продажу машини з новим способом прання: повітряно-бульбашкові. Їх не «врізають» у водопровідну трубу, а лише підключають до водопровідного крана. Такі автомати ефективно працюють за наявністі теплої і холодної води. Недолік у тому, що вони великогабаритні й шумні, а коштують відносно недорого (близько 2 тис. грн.). Зате дуже щадні в роботі (білизна не так швидко «зношується»).
Що дорожче, то вигідніше
Окрім вищеназваних пральних автоматів існують і активаторні «пралі», які відомі ще з радянських часів і за якими наші мами та бабусі вистоювали у чергах. Мрією багатьох тоді була маленька переносна «Малютка». Випрану білизну доводилося віджимати валиками або ж вручну.
Тобто, вибираючи пральну машинку, зверніть увагу на те, скільки коштуватиме вам прання у ній 1 кілограма білизни (скільки потрібно порошку, води, електроенергії).
Для найпростішої активаторної порошку треба на 8-12 коп., електроенергії і води на 1 коп., всього 10-14 коп.; для барабанної відповідно – 30-50 коп., 35-37 коп.
електроенергії), 1 коп. води, всього 66-88 коп.; для повітряно-бульбашкових – 10-15 коп., 3-4 коп., 14-20 коп., всього 14-20 коп.
Звертайте увагу на споживання електроенергії і на клас прання. Найкраще, коли в обох випадках буде вказана буква «А» – мінімальне споживання електроструму і щадне прання. Якщо клас віджимання нижчий – «В», «С» і «Д», то це означає, що випрані речі довше сохнутимуть. Пам’ятайте: що дорожча покупка, – то довший термін її експлуатації і краща якість прання.
Дерев’яне колесо в чані
Із часів Давнього Вавилона до нас дійшли наскельні зображення великих дерев’яних коліс із лопатями, які перевертали мокру білизну у великих чанах. Уже тоді люди намагалися полегшити найважчу домашню роботу – прання.
Принцип сучасної пральної машини розробили в середині XIX століття. Із 1851 по 1871 рік в Америці видали близько 2 тисяч патентів на різні пристрої для прання. Серійний первісток з’явився 1900 року. Автоматизувати цей трудомісткий процес вдалося в середині минулого століття. Батьківщина сучасних пральних машин – Італія.