Нащо тії вороги…
Минає перший тиждень правління нового Президента. За цей час Віктор Ющенко встиг відвідати Білокам’яну, побувати в Страсбурзі та Освенцимі. Погодні умови завадили здійснити візит ще й до Брюсселя. Виступаючи на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи, лідер України запевняв присутній люд, що в нього команда, яка здатна за якихось п’ять років гори звернути. А в цей самий час один із представників цієї команди на одному з вітчизняних телевізійних каналів ставив під сумнів доцільність кадрових рішень глави держави. Власне, це було неприховане невдоволення. Романа Безсмертного (мова якраз про нього) найбільш обурювало те, що в.о.Прем’єр-міністра призначено Юлію Тимошенко.
Проте здивувало інше: завжди обережний у висловлюваннях Безсмертний дозволив собі некоректні випади на адресу колеги – «шантажистка», «аферистична особа», а відтак це не дозволяє йому проголосувати за кандидатуру Тимошенко на пост глави уряду. Увесь цей демарш подано як турботу про майбутнє Ющенка. Роман Петрович вважає, що 2009 року Тимошенко неодмінно змагатиметься з Віктором Андрійовичем за президентську посаду. А де гарантія, що тоді ж не захоче бачити себе на престолі Петро Порошенко? В інтерв’ю інтернет-виданню «Версия-com» Безсмертний розповів, що радив Ющенкові формування Кабміну доручити Олександрові Морозу. Надія на те, що керманич соціалістів не спокуситься вкотре балотуватися в президенти?
Чи не міг соратник Віктора Андрійовича дочекатися, коли той повернеться із зарубіжного вояжу, і викласти свої міркування безпосередньо йому, а вже потім ознайомлювати з ними широкий загал? Невже так кортіло поповнити лави новоявлених опозиціонерів? Подейкують, що впливові прибічники екс-кандидата в президенти Януковича вже назвали вчинок Безсмертного «мужнім кроком».
А тим часом Роман Петрович встиг заявити, що в жодному разі не працюватиме в уряді Тимошенко. Не приваблює його і добре знайома посада представника президента у Верховній Раді, бо «як для народного депутата, це занадто багато, а як для одного з керівників президентської кампанії – занадто мало».
Звісно, ображених у таборі «Нашої України» не бракуватиме. А що поробиш – посад на всіх не напасешся. Та ще й не кожному запропонований стілець до вподоби. Не встиг Президент призначити Петра Порошенка головою Ради національної безпеки та оборони, а тут народний депутат, член парламентської групи «Солідарність» Володимир Скоропадський поспішає повідомити: «Після консультацій з новопризначеним головою РНБО депутати групи вирішили не брати участі в голосуванні за кандидатуру Тимошенко. Оптимальною для виконання обов’язків прем’єра вважаємо кандидатуру Порошенка».
Згодом, щоправда, з’являється повідомлення, що «Солідарність» у повному складі таки підтримає Юлію Володимирівну, але неприємний осад все ж залишився.
Невже збуваються пророцтва Ющенкових недоброзичливців: «Та вони (це про команду В.Ю. – Авт.) за якийсь місяць одне одному горлянки перегризуть»? Виходить, що значно швидше.
Від усвідомлення того, що коїться, стає сумно. Доречно перефразувати відоме прислів’я: «Де двоє українців, там троє прем’єрів». А відтак під час помаранчевої на майдані після гучноголосого скандування «Ющенко!» ще й обов’язково слід було кричати «Посад!» Принаймні, це було б чесно.