Прокурорська ревізія

Екс-генпрокурор України Геннадій Васильєв провів прес-конференцію з промовистою назвою «Політичні переслідування Генпрокурором України Святославом Піскуном». З якою метою – невідомо. Переконаний, на допиті у слідчого на це запитання не відповів би й сам Геннадій Андрійович. Найімовірніше, пан Васильєв вирішив нагадати народу про власну персону.

За його перебування в кріслі генпрокурора минулого року вдалося зменшити кількість злочинів на 6,5 відсотка. Більше того, активно проводилася робота по боротьбі з хабарництвом, корупцією, відмиванням «брудних» грошей. Шляхом прокурорського втручання було відновлено права одного мільйона громадян. І як це ми, пересічні громадяни, цього не помітили?

Нині ж Геннадія Андрійовича непокоять «згуртовані зв’язки Віктора Ющенка, Петра Порошенка, Святослава Піскуна, Миколи Азарова та Василя Маляренка». За його словами, ці особи відродили епоху «кумівства». А, отже, здійснюється поділ на «своїх» і «чужих».

Надто образливо колишньому головному наглядачу за дотриманням законності в державі спостерігати за розливанням у буфеті Генпрокуратури спиртних напоїв. Свого часу Геннадій Андрійович заборонив це робити. А от його наступник «свій» Святослав Піскун відновив таку традицію. Як кажуть у народі, без пляшки не розібратися.

«Піскун – далекий від системи органів прокуратури, він не має бодай найменшої уяви про виконання обов’язків у тих стінах. Політична балаканина, а також пустослів’я – ось на чому базується сьогоднішня робота генпрокурора», – зазначив колишній господар головного прокурорського крісла країни.

На думку Геннадія Андрійовича, повернення до Генпрокуратури Святослава Піскуна ознаменувалося політичними репресіями. Вони торкнулися прокурора Києва Р.Кузьміна, прокурора АР Крим В.Гальцова, прокурора Донецької області В.Мурзи. Без обґрунтування причин змусили подати у відставку прокурорів Дніпропетровської, Одеської, Запорізької, Луганської областей. На їхні місця прийшли ті, кого свого часу пан Васильєв звільнив за дискредитацію прокурорської посади. Звичайно ж, він мав на увазі С.Винокура та О.Медведька, котрі брали участь у фальсифікації кримінальної справи про вбивство донецького тележурналіста І.Александрова. Недобрим словом пан Васильєв згадав прокурорів Т.Корнякову, В.Шокіна, керівника слідчого управління О.Куцого. Вони «фабрикували» кримінальну справу стосовно колишнього віце-прем’єра Л.Козаченка.

Від Геннадія Андрійовича дісталося на горіхи також колишньому прокурору Дніпропетровської області В.Шубі.

Утім, пан Васильєв, котрий так непокоїться за реноме Генпрокуратури, сам мав досить часу, аби довести до логічного кінця найрезонансніші кримінальні справи. Чому ж не зробив цього?