За двома календарями: доки?
Кепські справи будуть в тієї нації, яка не має єдиного виміру часу. А ще гірше, якщо поточне матеріальне життя народу відбувається за одним обчисленням, а духовне, церковне, – за іншим. А власне, так – за двома календарями – організовано життя в Україні.
Як уникнути суперечності, якщо після радісного святкування урочисто-веселого моменту настання чергового Нового року (після Різдва Христового), причому на державному рівні, ми через тиждень починаємо святкувати Різдво Христове?! І також на державному рівні!
Історично ця суперечність є наслідком комуністичної епохи та одним із опорних догматів червоної ідеології і пропаганди. Спробуйте нині порушити в українському парламенті питання про перехід Української православної Церкви на нормальний григоріанський календар – яку бурю супротиву це викличе у червоно-лівих, причому – атеїстів! Бо в їхніх планах повзучого відновлення СРСР архаїчний юліанський календар – серйозна з’єднувальна ланка, що досі тримає українських православних під владою Москви.
Саме для зміцнення фундаменту подвійної моралі в суспільстві Ленін одним розчерком пера декретував відділення Церкви від держави і державний перехід світського життя російської імперії (яка доти жила за одним юліанським) на григоріанський календар. При цьому із завбачливою підступністю «милостиво» залишив вірних православних в іншому вимірі часу саме для подальшого розвитку «нормального» лицемірства, подвійної свідомості й подвійної моралі.
Отак гасло «поділяй і владарюй» було доведено до високої досконалості, бо поставило кожну свідому людину в ситуацію, коли девальвується саме поняття часу життя. Це стало важливою «нормальною» передумовою для понівечення духовності особи і впровадження в суспільстві концтабірної психології переляку. А в подальшому логічно сприяло створенню і функціонуванню цілої системи таборів ГУЛАГ, де «нормально» існував уже третій вимір часу життя…
Маю надію, що помаранчевий дух, який суттєво збудив свідомість мільйонів українців до боротьби за правду і справедливість, допоможе подивитися на очевидні факти критично, без злості.