Без пісень революція не відбулася б

Перед концертом у Національному палаці «Україна» з нагоди інавгурації Віктора Ющенка я розмовляла з учасницею цього святкового дійства, народною артисткою України, всенародною улюбленицею Ніною Матвієнко:

– Рідна пісня, культура – це наше життя, це діапазон дихання людини. Пісня стирає діалекти, об’єднує від краю до краю нашу велику Україну. На півдні, сході, заході однаково співають «Ой чий то кінь стоїть?» чи «Несе Галя воду», а особливо ж тепер у перший місяць нового року – колядки, щедрівки. У святковому концерті я співаю дві колядки із Державною академічною чоловічою хоровою капелою імені Л.Ревуцького. Колядуємо-віщуємо нову радість, що стала в наших оселях, у нашій країні.

Попередні режими-влади відбирали у нас веснянки й колядки, віддаляли від церкви. Нині Україна вибухнула духовністю. Самі себе переосмислюємо. Стаємо іншими.

Програма новообраного Президента Віктора Ющенка відповідає нашій українській ментальності. Бо ж ми, українці, споконвіку цінуємо красу, традиції свого народу, маємо глибоку співучу душу. З приходом Віктора Ющенка розпочнеться нова ера нашого народу – високодуховна.

До розмови приєднався чоловік Ніни Матвієнко – Петро Гончар, директор Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара»:

 – Я давно знаю Віктора Андрійовича. Він мені близький по духу: колекціонує старожитності, предмети народного побуту, вбрання. Віктор Андрійович зі своєї домашньої колекції ще кілька років тому передав до нашого музею народні картини, давню плахту з Полтавщини. Він відвідує наш музей, коли проводимо акції, відкриваємо нові виставки. Сподіваюся, так буде й надалі.

Присягаючи на майдані Незалежності, Президент Віктор Ющенко сказав: «Я невтомно доглядатиму сад нашої культури». А весь у помаранчевих знаменах Майдан виплескував музикою, піснями радісну перемогу. Звучав «Запорозький марш», люди підхоплювали за духовим оркестром і «Червону калину», і «Ой на горі та женці жнуть»…
– Наша помаранчева революція не відбулася б без помаранчевих пісень. Ми співали? і нас не подолати! – сказав народний артист Тарас Петриненко і заспівав свою коронну пісню «Україна»: «Дороги іншої немає…» «Ми йдемо!» – підхопила Марійка Бурмака. Люди співали, танцювали…

Коли я вже близько 17-ої години поверталася додому з майдану Незалежності, лиш завернула у двір, а тут на всі шість під’їздів: «Ой піду я лугом, лугом…» – співала велика жіноча компанія. – мої сусідки – Надія Плиска, Валентина Бархоленко, Лідія Бітлян, Ольга Шанюк, Надія Свістельник, Анна Гребельник, Людмила Гойденко… І мене покликали до гурту, де зібралися з усіх під’їздів, накрили стіл. Пили шампанське і червоне вино – виголошували тости за Президента України Віктора Ющенка. Святкували свою перемогу. Воістину пісня об’єднує...