На голову селянина – не одна біда
Глобальне потепління, певна річ, найбільше непокоїть сільгоспвиробників, у чиїх руках доля нашого хліба насущного. Їх передусім насторожує те, що за нинішньої теплої зими озимина може передчасно розвиватися (відновиться вегетація) і раптом у кінці січня чи в лютому вдарять морози, які знищать усі посіви. Це стосується як північних, центральних районів України, так і південних, бо ж наразі ртутний стовпчик скрізь ледь-ледь опускається нижче 0оС і то лишень уночі. Одначе сам факт глобального потепління виник не вчора і не сьогодні – за останні 100 років температура загалом підвищилася на 0,6оС. А за прогнозами учених, до 2010 року потеплішає майже вдвічі – на 1,17оС, а до 2030-го – на 2,2оС.
– Та попри все, нині немає загрози для озимих культур, – вважає директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда. – Поки що немає підстав говорити про зниження врожайності озимих, фруктів, винограду. Хоча виникає потреба адаптації сільгоспкультур до цих змін – має бути державна програма, яка передбачить і нові сорти, і нові зони насінництва.
За його ж прогнозами, до 5 – 7 лютого слід чекати повернення зими, одначе сильних морозів не буде, а сніг випаде.
Зважаючи на таке потепління, дещо змістилися строки проведення польових робіт – на 10 днів пізніше сіють озимі культури. Але не завжди у виграші ті хлібороби, які виводили у поле сівалки не у вересні, а в жовтні. Один раз на десять років, за словами Івана Сведенюка, завідувача лабораторії інтенсивних технологій зернових, колоскових культур і кукурудзи Інституту землеробства, озимина ушкоджується саме через пізні строки сівби. Вона недостатньо розвивається, а там, де зріджені посіви, розкошують бур’яни. Отож у таких випадках доводиться навесні скошувати пшеницю на зелену масу худобі.
Тепла зима додала селянам чимало мороки тому, що катастрофічно плодяться гризуни – подекуди по 90 колоній на гектар. Тож нині треба вести інтенсивну боротьбу з цими шкідниками. Друга біда на голову селянина – бур’яни, які гарно зійшли і не вимерзли взимку. З ними теж треба боротися – вносити додатково гербіциди. Якщо вдатися до цифр, то на кожен гектар селяни додатково мають витратити 300 гривень. Якщо навесні не внести у ґрунт гербіциди, то можна втратити 30-40 відсотків урожаю. Втім, доля його значною мірою залежить від того, якою буде весна – холодною чи теплою.
Часто-густо проблеми з неврожаєм у нас звикли списувати на погоду: дуже дощило і урожай згнив, або колос неважкий через посушливе літо. Там, де негоді протиставляють технологію, подібних розмов не виникає. За суворого дотримання технології вирощування тієї чи тієї сільгоспкультури, селянин завжди з добрим урожаєм. І це довели не тільки американські фермери, а й наші українські. У дбайливого господаря завжди зерна повні засіки.
За останні 20 років в Україні не відчувають хрещенських морозів. І наступні 30 років, як вважають фахівці, будемо мати таку ж зиму, як нині. А це привід для виведення нових сортів зернових, фруктів, винограду – селекціонери не залишаться без роботи. Американські вчені підрахували: щоб прогодувати 6 мільярдів землян, треба в 500 разів продукції більше, ніж може дати земля. Тож майбутнє села – у новітніх інтенсивних технологіях.