Екслібрис

Екслібрис – від латинських слів еx libris, буквально: «з книжок» – означає книжковий знак. Це невеликий аркуш паперу з відбитком, на якому зазначено ім’я власника того чи іншого видання, що наклеюється безпосередньо на книжку, переважно на форзац.

Але річ не лише в імені власника. Екслібрис – твір графічного мистецтва, здебільшого це мініатюра символіко-метафоричного плану.

Книжковий знак має в Україні давні традиції. Він виник водночас із книгодрукуванням – у другій половині ХVІ – на початку ХVІІ ст.

Як твір графічного мистецтва екслібрис має не лише практичне призначення, – він став предметом колекціонування. Цікаво б побачити в колекції екслібрис князя Безбородька чи єпископа Вижицького. Відродження книжкового знаку в Україні розпочалося наприкінці ХІХ ст. Відтак витворилася ціла культура створення екслібрису, який скорочено позначають ще двома латинськими літерами ЕL. Майстрами такої малої графіки були Георгій Нарбут, Олена Кульчицька, пізніше – Василь Лопата, Василь Перевальський, брати Малишки, Ніна Денисова, чимало інших. Екслібриси часто бувають тематичними, наприклад, «Шевченкіана». Щодо техніки виконання, то це може бути офорт, ліногравюра, ксилографія. Головне, традиції живі. І багатьох українських графіків запрошують на спеціальні зустрічі екслібрисистів, які дуже популярні в Європі.

Л. Т.