Корпус Мазепи

Надзвичайно люблю цей куточок Подолу – Контрактову площу. Все в ній урівноважено: жодна будівля не протиставляє себе іншим. Добре, що зуміли вберегти й Торгові ряди, й фонтан «Самсон», і сам Контрактовий будинок.

Особливо ж привертає увагу староакадемічний, або Мазепин корпус – історична будова Києво-Могилянської академії у стилі українського бароко. Він розташований на розі із вулицею Григорія Сковороди, пам’ятник якому стоїть якраз навпроти.

Чому Мазепин корпус, коли сама Академія асоціюється передусім з іменем засновника – Петра Могили? Так, дата заснування академії (1615 рік) пов’язана з Братським монастирем. Головний храм його, Богоявленський собор, зводив, до речі, московський зодчий Осип Старцев (1690 – 1693 рр.) на кошти гетьмана Мазепи.  Храм знесли  державні атеїсти у 30-ті роки. А це ж був чудовий зразок українського бароко!

Петро Могила як засновник спершу Братської школи, згодом – колегії, перетворив її на перший університет Східної Європи. Тут викладали відомі просвітники – Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Сильвестр Косів, Інокентій Гізель та чимало інших професорів. Офіційно статус академії колегія одержала  1701 року. А будівництво  самого  навчального корпусу розпочалося 1704 року – це повних триста років тому. Він закладений гетьманом Іваном  Мазепою, що відомий своїми щедрими пожертвами на собори.  Будова так і значилася в документах: «Корпус Мазепин».

Проект будівлі було розроблено раніше. Він зокрема зображений на гравюрі славетного  майстра, вихованця Академії Івана Щирського.  Цей витвір мистецтва, в якому групу спудеїв і лицаря  у повному обладунку зображено на тлі  двоповерхової будівлі з галереєю та колонадою, було подаровано ректорові Прокопію Калачинському  (1697 – 1701). Уся споруда – образ твердині духу та науки. Але таким, на жаль, корпус звести не вдалося: на ту  пору Петро І заборонив будувати в Україні кам’яні споруди.  Камінь і цегла йшли на будівництво Петербурга та хіба що Печерської фортеці в Києві. Фактично вибудували перший поверх: таким  корпус зображено на іншій гравюрі – Івана Мигури (1713). Будівля мала 6 класів і троє сіней. Вікна кожного класу виходили на відкриту галерею, яку утворювали 6 арок. По центру – типовий бароковий фронтон. Трохи пізніше, у 1730-х роках, над корпусом попрацював відомий київський архітектор Йоган-Готфрид Шедель. Він оформив другий поверх та увінчав бароковим куполом академічну Благовіщенську церкву (відновлена в наші дні, до речі, там чудовий хор).

У  Академії, що відроджена з початком незалежності України і повна назва якої – Національний університет «Києво-Могилянська академія», – намагаються  дотримуватися давніх традицій. Особливо урочисті події відзначають у так званій конґрегаційній залі Мазепиного корпусу.

На стіні будови з боку Контрактової площі – три меморіальні дошки. Одна з них нагадує про неоціненний внесок шляхтянки Галшки Гулевичівни у  заснування Братської школи, під яку вона віддала землю й кошти. Друга увічнює образ Петра Могили. Третя засвідчує, що тут набирався вишколу поморський росіянин Михайло Ломоносов.
Варто зауважити, що  саме студенти Києво-Могилянської академії першими підхопили ідеї Помаранчевої революції.  Чи не красномовний приклад для інших?