Піґулки для мадонни

Мало не всі інструкції-анотації до медпрепаратів збентежують жінок, які очікують дитину або вже годують її груддю. В протипоказаннях та застереженні щодо застосування зазначається: мовляв, саме такій категорії пацієнток ці ліки можуть зашкодити. Ті піґулки вживати не рекомендовано, а ті й узагалі заборонено приймати. Як тут бути? На це запитання відповідає гінеколог-акушер Наталя РУКОМЕДА-КАПЛУН.

– Коли виникає ситуація, що без певних фармацевтичних засобів не можна обійтись, а вони мають якісь застереження для вагітних або породіль, то треба керуватися здоровим глуздом, міркуючи: чого буде більше від таких ліків – шкоди чи користі? Одразу зауважу, що вирішувати цю дилему слід не самостійно, а краще за порадою досвідченого лікаря-фахівця. І не варто беззастережно довіряти вкладкам-інструкціям, передусім до імпортних препаратів, бо зазвичай вони мають радше комерційну мету, ніж лікувальну. І реклама ліків, що нині нав’язується в будь-яких людних місцях, також може ввести в оману. Не втрачаймо пильність навіть у аптеці, радячись із фармацевтом, бо він може виявитись дистриб’ютором певної фірми, тож більше прагнутиме продати, як правило, недешевий препарат, ніж зарадити здоров’ю покупця. Адже не секрет, що під ефектними іноземними брендами приховуються препарати, які з «рідною» назвою лікувальної речовини в достатній кількості випускає вітчизняна фармацевтична промисловість. Приміром, в яких лишень вигадливих словесних обгортках нам не пропонують звичайнісінький парацетамол! Це і «панадол», і «ефералган», і ще казна-що… Головне ж, ці медикаменти, як і, скажімо, популярні в побуті аспірин та анальгін, далеко не завжди безпечні для органів кровотворення, серцево-судинної системи тощо.
– І все ж, Наталіє Володимирівно, вагітні та жінки, котрі вигодовують грудним молоком малюків, нерідко мають захворювання, характерні саме для їхнього стану. Отож, просто змушені користуватися певними ліками, чи не так?

– Маєте рацію. До таких недуг належать, наприклад, набряки, варикозні патології, печія, метеоризм, геморой, диспептичні розлади, мастит, неврастенія, істеричні синдроми, безсоння. Більшість майбутніх мам також потерпають через токсикоз на початку та наприкінці вагітності. Звичайно, їм призначають відповідні медпрепарати і, до слова, деякі навіть усупереч застереженням про шкідливість, бо іншого виходу немає. Такі призначення лікарі називають «за життєвими показниками». Тут я маю зазначити, що ми обов’язково беремо до уваги конкретну стадію розвитку плоду, зважуючи ступінь ризику від побічної дії ліків на нього та матір саме в цей період. Наприклад, нерідко доводиться призначати діазолін (мебгідролін), що блокує спазмогенний ефект гістаміну, нормалізує рівень холестерину, водночас цей препарат рекомендований при підвищеній алергічній медикаментозній та харчовій вразливості організму, що характерно для вагітних. Зате він найменше шкідливий серед антигістамінних препаратів, які, на відміну від нього, мають ще й пригнічувальний вплив на нервову систему (донорміл, тавегіл, супрастин, піполфен та ін.). Їх найчастіше й призначають при безсонні, хоч категорично протипоказані вагітним та матерям-годувальницям. До речі, на шкідливу дію фармпрепаратів людство звернуло особливу увагу, коли в 60-х роках минулого століття в США, країнах Західної Європи лікарі активно виписували вагітним антидепресант талідамід, а після його вживання жінки народжували дітей з вадами. З’явився навіть термін для позначення ліків, які спричиняють патологічні зміни при формуванні та розвитку ембріона, – «тератогенні препарати» (від імені давньогрецького міфічного чудовиська Тератосса). З огляду на це, навіть ухвалено міжнародну шкалу розподілення ліків у гінекології й акушерстві за їх впливом на вагітних і жінок-годувальниць. Скажімо, до групи «Х» потрапили однозначно тератогенні препарати.

– Які саме?

– Приміром, стрептоміцин, тетрациклін, гентаміцин та деякі інші антибіотики спричиняють атрофію слухового нерва у плода, гальмують утворення кісток, зубів тощо; ерготамін спричиняє викидні, вражає ЦНС; індаметацин негативно впливає на формування серцево-судинної системи; хінін затримує психічний розвиток, після його вживання діти на світ з’являються з глаукомою, аномаліями сечостатевої системи  тощо. Одне слово, шкідливих ліків чимало, недарма ж кажуть: одне вони лікують, інше – нівечать.

– Тобто під час вагітності та лактації краще зовсім не вживати медикаментів?

– Якщо є така щонайменша можливість, краще справді обходитися без них. Тим часом і в природі є різні шкідливі речовини, які потрапляють до організму матері та дитини разом з їжею, водою, з повітрям. Навіть фітопрепарати не такі вже й безпечні. А про так звані біоактивні харчові домішки, які нині в моді, годі й казати з огляду на недостатню медичну обґрунтованість їх призначення та вивчення механізму впливу.

– Який же вихід?

– Його я вбачаю в плануванні вагітності. Це означає застосування запобіжних лікувальних та профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення загального стану організму обох батьків принаймні за півроку до імовірного (свідомо передбаченого!) зачаття.