Не сипте сіль на рану гіпертонікам

За визначенням фахівців, артеріальна гіпертензія (АГ) або гіпертонічна хвороба – постійно підвищений систолічний чи діастолічний артеріальний тиск. За частотою розповсюдження артеріальна гіпертензія посідає перше місце серед серцево-судинної патології. За даними вітчизняних та зарубіжних вчених, близько 15 відсотків дорослого населення потерпає від АГ, і хвороба вимагає медикаментозного лікування.

Чи не податися в монастир?

Рівень артеріального тиску в організмі залежить від роботи серця, тонусу периферичних судин, об’єму та складу крові. Дослідженнями останніх років установлено нові факти, що стосуються механізмів регуляції артеріального тиску, факторів ризику виникнення гіпертонічної хвороби та особливостей її лікування.

Конкретну причину виникнення артеріальної гіпертензії може бути встановлено тільки у 10-15 відсотків хворих. Причиною може стати пухлина наднирників, звуження ниркової артерії, гострий або хронічний гломерулонефрит, тиреотоксикоз (підвищення функції щитовидної залози), передменопаузний період, органічні ураження головного мозку або травми голови.

Якщо причини не встановлено, то констатують есенціальну гіпертензію. Вона виникає без видимої зовнішньої причини і є поширенішим захворюванням. На початкових стадіях хвороби підвищення артеріального тиску є не тільки головним, а й єдиним симптомом недуги для практичного лікаря.

Постійні і надмірні психоемоційні стреси, безперечно, підвищують артеріальний тиск. 2000 року італійські кардіологи завершили 30-річне порівняльне спостереження за жінками, які пішли в монастирі, і тими, які вели звичайне життя у сучасному місті. Переконливо доведено, що гіпертонічна хвороба виникала вже на 6-му році спостережень тільки серед жінок, які зазнавали усіх світських хвилювань і радостей, однак недуга обминала монахинь. Негативні емоції, проте, не визначальна причина зростання захворюваності на АГ у сучасному світі. Зовнішні негативні фактори відчутно впливають на частоту виникнення АГ.

Не можете бігати – ходіть

До таких факторів ризику належить передусім гіпокінезія – недостатня фізична активність. Саме малорухомий спосіб життя підвищує ризик виникнення АГ на 20-50 відсотків. Але й фізичні навантаження потрібно дозувати. Достатньо 30-45 хв. помірної ходьби щоденно або хоч би 3-5 разів на тиждень.

Здоровий спосіб життя, хоч би як банально звучала ця фраза, – це надійний метод запобігання хворобі.

Індіанці мудріші, ніж японці

Варто мати на увазі, що надлишкове вживання солі значно підвищує ризик виникнення АГ. Харчова сіль містить 40 відсотків натрію. Фізіологічна норма для людини 5-7 г харчової солі. Це чайна ложка. В європейських країнах вживають до 10-12 г солі. «Сольовий апетит», як свідчать дані дослідження, пов’язаний з рівнем АТ. У африканських племен і бразильських індіанців, що вживають дуже мало солі, підвищення артеріального тиску відбувається рідко і не підвищується з віком. У мешканців же Північної Японії, які, навпаки, донедавна споживали надміру солі, розповсюдженість гіпертонічної хвороби була значно більшою, ніж в інших регіонах.

На одному великому підприємстві провели дослідження. Всіх працівників, які приходили до їдальні обідати, розділили на три групи: перша група – люди, які одразу досолювали першу страву, навіть не пробуючи її; друга група досолювала першу страву після того, як попробувала її на смак; третя група ніколи не досолювала страви. З’ясувалося, що людей першої групи артеріальна гіпертензія вражала значно частіше, ніж осіб, що були в третій групі.

Що їсти і пити?

Загалом проведено багато досліджень щодо впливу натрію на виникнення АГ. Тож важливо навчитися правильно харчуватися. Варто вибирати продукти, у яких менше солі. Це абрикоси, курага, банани, квасоля, диня, морква, персики, горіхи, сливи, ізюм, кавун, помідори, картопля, м’ясо, молоко, свіжий сир. Продукти, які містять багато натрію, такі: соління, оливи, сосиски, ковбаси, консервовані продукти, соуси, кетчуп та інші.

Нераціональне харчування з раннього дитинства сприяє розвитку ризику виникнення гіпертонічної хвороби. Переважання в харчовому раціоні овочів та фруктів, рослинної олії, риби та обмежене вживання жирів, жирного м’яса, солодощів зменшує цей ризик. Підвищення рівня холестерину в крові відіграє істотну роль у зростанні частоти виникнення артеріальної гіпертензії і, навпаки, зниження в крові рівня ліпідів та холестерину завдяки раціональному харчуванню дає змогу уникнути недуги.

Дещо про каву та алкоголь. У людей, що вживають за день від 1 до 5 чашок кави, артеріальний тиск підвищується втричі частіше порівняно з тими, хто кави не п’є. Алкоголь же – ще підступніший ворог. 1998 року закінчено дослідження щодо встановлення залежності підвищення артеріального тиску у 1089 чоловіків і жінок від кількості вжитого алкоголю. Встановлено, що щоденне вживання понад 30 г спирту призводить до зростання кількості гіпертоніків у 2,9 раза. В осіб, які випивають за добу більш як 30 г чистого спирту, значно частіше розвиваються аритмія, інфаркт, інсульт, виникає раптова смерть. За хронічної залежності від алкоголю частота розвитку хвороби зростає від 10 до 25 відсотків.

Разом з тим, за даними великого дослідження (Physicians Health Study, 1999), вживання невеликої кількості спирту етилового, зокрема вина, особливо червоного, знижує ризик виникнення АГ та раптової смерті.

Серед курців смертність від серцево-судинних захворювань у 2 рази вища. Скажімо, уже на першій хвилині куріння тиск крові зростає на 15 мм рт.ст., а на четвертій – на 25 мм рт.ст. Курців переслідують частіше інфаркт міокарда, інсульт, напади ішемічної хвороби серця, різні ускладнення АГ.