В очікуванні епохи Ющенка
Чи була насправді помаранчева революція? Якщо ні, то що ж відбулося? Якщо так, то хто переміг: Ющенко, групка бізнесменів, «помаранчева» частка населення чи весь народ? На що спрямувати колосальну громадську енергію? Що чекає на розчарованих «синьо-білих»? Ці питання обговорювали експерти громадських організацій під час круглого столу «Україна на початку нової епохи».
Після революційного запалу думки експертів звучали, на перший погляд, песимістично. Не встигли вчорашні герої сісти у високі крісла, як на них уже скаржаться за кулуарні змови. Часом навіть ті, хто тижнями мерз або згорав від шаленого темпу роботи, аби на заповітних державних портфелях зацвіли помаранчеві стрічки. «Нова влада так само потребуватиме критики. І з нею буде складно спілкуватися. Хіба що меншою мірою», – зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький. Експерти зійшлися на тому, що майже кожен п’ятий українець, який безпосередньо брав участь в акціях громадської непокори, виступав не так за перемогу Ющенка, як за власне право вибору. І наше суспільство наближається до рівня громадянського саме тому, що ми хочемо впливати на ухвалення рішень, а не сліпо крокувати за вітчизняним «бацькою». Політолог Володимир Фесенко переконаний, що радикальних дій на кшталт контрреволюції найближчим часом не буде.
«На рівні листопада-грудня зберегти громадську енергію неможливо, – вважає Володимир Фесенко. – Однак вона нікуди не зникає. Пам’ять самоорганізації залишається». Експерти наголошують, що зараз важливо перевести революційну енергію в мирне русло і активно працювати на місцях – організовувати громадські приймальні, які безпосередньо контактуватимуть з людьми і не лише розв’язуватимуть конкретні проблеми, а й передаватимуть органам влади узагальнений досвід. Крім того, на громадські організації лягає відповідальність за проведення дебатів і слухань. Нині найактуальнішою буде тема кадрових змін. Звісно, новопризначені керманичі не можуть влаштовувати всіх. «Власне, не так важливо, хто стане новим прем’єром, – стверджує голова правління Комітету виборців України (КВУ) Ігор Попов. – Є припущення, що невдовзі почнеться нагородження непричетних і покарання невинних. Саме через це представники влади повинні аргументувати свій вибір. А не висловлювати мотиви на зразок «тому що професійний», «тому що домовилися» чи просто «тому що так треба».
Чи відбулася революція, на думку Ігоря Попова, вкаже ще й те, чи зможуть новопризначені урядовці відмовитися від депутатських мандатів. Визначальною буде і поведінка самого президента: «Кучма підписував усі важливі документи у п’ятницю ввечері в Криму, а всі дізнавалися про це у вихідні з теленовин. Сподіваюся, новий президент не чинитиме так само в Карпатах», – пояснив керівник КВУ. Він також зазначив, що новому гарантові варто було б частіше спілкуватися з журналістами, щоб означувати свою позицію стосовно актуальних проблем. Інакше, на думку політолога Володимира Фесенка, після завершення епохи Кучми епоха Ющенка може так і не настати.
Експерти не заперечують факту розколу українського суспільства. Однак вони впевнені, що повторення подій 20-х років минулого століття із окупацією і появою нової столиці можна уникнути. Якщо не почнеться полювання на 13 мільйонів «відьом», кожен регіон почуватиметься українським і знайде своє місце. «Треба створити таку суспільну атмосферу, щоб Росія була нам не братом і не ворогом, а лише сусідом, – зазначив політолог Олександр Литвиненко. – А те, що відбувалося останнім часом, створило умови вбудовування України в Захід. Революцію оцінимо через кілька років, коли стане видно, чи вдався цей амбіційний проект».