Веселка має сім кольорів

В одній із зал Будинку вчителя в ці дні представлено твори вчителів у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» галузевого фестивалю «Таланти твої, Україно». До квітня кияни й гості Києва зможуть познайомитися з освітянськими талантами ще й в інших жанрах – фотомистецтва, вокальному, театральному, хореографічному, авторських пісень, поезії та прози.

Хоч скільки буваю в Будинку вчителя, не перестану дивуватися, як вишукано проводять там такі заходи. Працівники його кажуть, що раді кожній нагоді прославити своїх колег, бо праця в них нелегка, а визнання – не часті. У коротенькій офіційній частині з нагоди відкриття виставки ведуча подякувала за сприяння Головному управлінню освіти й науки столиці та освітянським профспілкам.

Переможців буде лише троє, і визначать їх за кілька днів. А мені хотілося нагородити кожного одразу. Біля столу з дивовижними виробами з кераміки – світильниками з химерно переплетеними візерунками, будиночками, сидів викладач образотворчого мистецтва 221-ї середньої школи Солом’янського району Володимир Шиков. Учитель не втримався і приніс дитячі роботи – майстерно виконані з глини, гарно розмальовані скульптури хвацьких козаків, історичних осіб і казкових героїв, котрі вже вибороли перше місце на Всеукраїнській виставці «Кераміка». Російський філолог за освітою малює й ліпить, скільки себе пам’ятає, але офіційно перекваліфікувався п’ять років тому. В них уся родина мистецька – донька Володимира Олексійовича професійна танцівниця, а шестирічний синок – татова копія: малює, виліплює.

Кількох учителів-конкурсантів прийшли підтримати їхні вихованці. Приміром, зразковий ансамбль танцю «Вербиченька» із 286-ї середньої школи Голосіївського району столиці. Його керівник Наталя Назаренко виготовляє головні убори для танцюристів власноруч – окремо до кожного номера, композиції, танцю.

Завідувачку відділу Центру науково-технічної творчості ЦТДЮ Святошинського району Лідію Ігнатенко добре знають на щорічних фестивалях, бо роботи її цікаві й багатогранні: вишиванки (біля кольорової геометрії України зупинялися всі), вироби, виплетені з бісеру, композиції зі штучних квітів, писанки. Лідія Петрівна навчає їх цього майже 20 років.

Камерна атмосфера фестивалю зігрівала душу. У наш наелектризований комп’ютерами та іншими новаціями час декоративно-прикладне мистецтво потрібне дітям, як повітря, бо, окрім долучення до прекрасного, зміцнює нервову систему та психіку, розвиває пам’ять, терпіння, здібності до вивчення іноземних мов тощо. А найголовніше – у найтяжчі хвилини дорослого життя власноруч створене диво допоможе нагадати, що сонце світить завжди, а веселка має сім яскравих кольорів.