Нові обрії «Дніпра»
Про сьогодення та перспективи найбільш українського клубу
Шанувальники вітчизняного футболу розділили свої симпатії між улюбленою командою і «Дніпром» майже навпіл. І пояснюють це просто: в Дніпропетровську немає чужинців. От і вболівають кияни не лише за динамівців або канонірів, більшість з яких приїхали на береги Дніпра з однією метою, – заробити грошей, а й за підопічних Євгена Кучеревського, котрі конкретними справами утверджують думку про українців як про талановитий і працелюбний народ.
«Легіонери потрібні, але найкращі»
– Євгене Мефодійовичу, працювати з легіонерами насправді важко?
– Нелегко працювати з будь-яким футболістом, але з легіонером – подвійно важко, це правда. Бо в нашій справі дуже важливим є процес спілкування, а як спілкуватися з африканцями чи бразильцями?.. Тлумач, повірте мені на слово, вирішує проблему хіба що частково – на рівні загального перекладу, проте найважливіші нюанси настанови тренера чи звичайна порада, як правило, передаються в довірливій бесіді, нерідко навіть не лексикою, а інтонацією.
– Отже, легіонери нам узагалі не потрібні?
– Навіщо кидатися з одних крайнощів в інші?.. Звичайно, потрібні, бо ми не можемо бути відокремленими від усього футбольного світу, а він, як відомо, уже давно став багатонаціональним. Як на мене, проблему чужинців у нашому футболі варто сприймати по-іншому. Наприклад, які і скільки легіонерів потрібні вітчизняному чемпіонатові. Переконаний, що кількісна проблема відпаде сама, якщо клуби значно раціональніше витрачатимуть трансферні кошти. Поки що переважна більшість чужинців, які приїхали до України, принаймні не кращі за вихованців українського футболу. Зважаючи на це, можемо зробити висновок, що чимало грошей, образно кажучи, пущено за вітром. Однак у «Динамо» та «Шахтарі» вже з’явилися легіонери, котрі реально зміцнили київський і донецький суперклуби, а також стали справжніми прикрасами нашого чемпіонату.
– Можливо, наступне запитання буде не зовсім коректним… І все-таки: чому ж «Дніпро» не купує чужих футболістів? Це проблема фінансів?
– Мені важко відповісти на це запитання однозначно з простої причини: трансферними справами займається клуб, а не тренер. Я не переймаюся ні цими клопотами, ні матеріальними, тому й не володію достовірною інформацією… Фінансове становище дніпропетровського клубу, наскільки можу судити, достатньо міцне. Здогадуюся, що на Рональдиньйо чи Шевченка ми грошей не знайдемо. Але пропозиції щодо менш відомих легіонерів ми розглядали. Хлопці «Дніпру» не підійшли. Що зовсім не означає, що я неодмінно відмовлюся від того ж таки Рональдиньйо… Словом, ні я, ні керівництво клубу нічого проти легіонерів не маємо. Питання в іншому: яких легіонерів?..
«Вимагаю від гравців стабільності»
– Однак поповнення команді не зашкодить. Минулої весни, коли «Дніпро» виступав одразу на кількох турнірних фронтах, особливо дошкуляла йому куца лава запасних.
– І це правда. Відсутність широких можливостей для повноцінного варіювання складом обмежує потенціал нашого колективу.
– Саме цією причиною можна пояснити неоднозначні турнірні виступи «Дніпра» в минулому році?
– У тому числі й цією. Наприклад, у лютому ми поступилися французькому «Олімпіку» тільки тому, що не мали достатньої кількості вправних виконавців у передній лінії. Хвороба Венглинського звела нанівець командні зусилля в атаці, хоча функціонально, як на мене, ми підготувалися належно і ні в чому не поступалися марсельцям.
– Ближче до закінчення попереднього чемпіонату країни, як і на старті нинішнього, дніпропетровці мало нагадували ту команду, що сколихнула всю Україну воістину іскрометною колективною грою. Чому, Євгене Мефодійовичу?
– Тому, що неможливо виступати на справді високому рівні впродовж кількох сезонів, маючи в основному складі лише 13 – 15 гравців. Загальновідомо, що з часом нижчими стають і функціональні можливості, й мотивація виконавців. А неминучі для величезного футболу травми?.. Не забувайте, що в нашій ситуації додалася ще й турбота про національну команду, до складу якої регулярно запрошували від п’яти до дев’яти дніпропетровців… Хтось, образно кажучи, «зірочку» спіймав, хтось занадто стомився – фізично і морально. Знаєте, чого я постійно вимагаю від підопічних? Ігрової стабільності! А добитися цього дуже важко з обмеженим ігровим контингентом. І, тим паче, важко виграти щось насправді вагоме.
– Отже, поповнення в зимовому антракті конче потрібне. Але чи буде воно?
– Генеральний директор клубу Андрій Вікторович Стеценко пообіцяв, що кваліфіковані новобранці будуть неодмінно. Проте поки що я можу з упевненістю казати про появу в «Дніпрі» чотирьох можливих новачків. Один з них – відносний. Це наш футболіст Попович, який перше коло провів у «Кривбасі» на засадах оренди. Ми надаємо молдовському форвардові ще один шанс закріпитися в основному складі. Як він скористається нагодою, засвідчать зимові навчально-тренувальні збори. З «Динамо» до нас прийшов напівоборонець Бідненко. І, але поки що на перегляд, форвард Корніленко. Якщо він зарекомендує себе з найкращого боку, ми викупимо його трансфер. А от з оборонцем Шевчуком, відомим за виступами в запорізькому «Металурзі», «Шахтарі», російському «Шиннику» та національній команді України, «Дніпро» вже уклав угоду. Хочу вірити, що цими футболістами наші придбання не обмежаться.
– Де пройдуть зимові збори?
– У Туреччині. Там і кліматичні умови добрі, й зі спаринг-партнерами труднощів не повинно бути. Як і минулої зими, плануємо вирушити на матч Кубка УЄФА, цього разу – до Сербії, прямо з Анталії.
– Чи вірите ви в можливість «Дніпра» кинути виклик «Динамо» та «Шахтареві» в чемпіонській гонці?
– Сподіваюся, що це станеться уже в найближчі роки.