Хто відповість за «поодиноких»?
Кажуть, мудро і далекоглядно вчинили свого часу в Іспанії – прийняли «нульовий варіант», тобто забули, хто за старого режиму був республіканцем, хто франкістом, хто монархістом, а хто взагалі відсиджувався у кущах, і почали будувати нову демократичну державу.
В ідеалі приблизно так має відбутися і в нас, в Україні. Готовність усіма доступними засобами сприяти національному примиренню знайшла відображення у Спільній заяві членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та колегії Державного комітету України у справах релігій. На організованій із цього приводу прес-конференції у приміщенні «Інтерфакс-Україна» перед представниками ЗМІ виступили голова Держкомрелігій України Віктор Бондаренко, президент Всеукраїнського союзу об’єднань євангельських християн-баптистів Григорій Комендант, постійний член Священного Синоду УПЦ МП, керуючий справами УПЦ МП архієпископ Митрофан, прес-секретар Патріархії УПЦ КП ігумен Євстратій і президент Українського Біблійного Товариства Анатолій Глуховський.
Але, крім заклику до порозуміння і консолідації зусиль для будівництва нової України, прозвучали в заяві й застереження. Складна і тривала кампанія з виборів президента України виявила численні грубі порушення законодавства нашої держави з боку окремих релігійних організацій і церков. Хоч як намагалися учасники прес-конференції делікатно уникати конкретики, та, даруйте за грубість, ослячі вуха фактів і їх «творців» таки раз у раз випинались. Усе зрозумілішим для присутніх ставало те, що йдеться не про якісь абстрактні «релігійні громади», а конкретно про УПЦ МП, філію Російської Православної Церкви в Україні. Саме її представники, зокрема в Одеській, Чернігівській, Донецькій, Луганській єпархіях вели відверту агітацію за провладного «православного кандидата» і так само відверто проти опозиційного, якого іменували не інакше, як «слугою сатани». Владика Митрофан спробував був перевести вектор критики на «поодиноких осіб», таких, наприклад, як архієпископ Одеський та Ізмаїльський Агафангел або архієпископ Чернігівський та Ніжинський Амвросій. Гадаємо, ефект від цього «відмежування» вийшов незначним. А на запитання автора цих рядків щодо долі священика Чернігівської єпархії УПЦ МП отця Сергія Іваненка-Календи, який підпав під церковну заборону за те, що 23 листопада публічно засудив дії архієпископа Амвросія і його підлеглих під час передвиборної кампанії, владика фактично нічого не відповів. Мовляв, отця Сергія піддано забороні зовсім не за те, а його «наїзди» на владику Амвросія є нічим іншим, як зведенням особистих рахунків. Виявилося також, що зазначений владика «не благословляв» 17 районних газет Чернігівщини друкувати підписане ним звернення до пастви, в якому звучав заклик голосувати на виборах за Віктора Януковича. Підсумовуючи, владика Митрофан наголосив на тому, що сама участь УПЦ МП у Спільній заяві має на меті зняти всі сумніви щодо позиції цієї церкви. Вона була і залишається незмінною, а думка владики Агафангела та інших була і є їхньою особистою справою.
Прес-секретар УПЦ КП ігумен Євстратій натомість вважає, що під час передвиборних перегонів порушувалися навіть не норми Конституції і законів України, а сам їх дух. Він провів паралель між долею українських ЗМІ і долею релігійних організацій під час помаранчевої революції. Суд українського народу – на диво мудрий – виявився щодо окремих телеканалів і газет і суворим, і водночас очищуючим. Брехня і лукавість стали очевидними для всіх, вони були поставлені біля ганебного стовпа. Щось подібне, на думку отця Євстратія, але не так швидко має статися і в релігійній сфері. Якщо, звичайно, порушники законів у рясах не зроблять відповідних висновків.