Наша перша попередниця

Кожна столиця чи велике місто, що себе поважають, обов’язково мусять мати якщо не вечірню газету, то хоча б випуск останніх новин. Київ дійшов такого висновку ще на початку минулого століття. Можна назвати і точнішу дату. Втім, вона вказана в правому верхньому кутку першої сторінки «Вечірнього Києва» – 3 січня 1906 року. Це за новим стилем, але перша київська «вечірка» вийшла 22 грудня 1905 року і називалася вона «Вечерняя Газета». Дату народження і першої, і наступних попередниць нинішньої «Вечірки» допоміг встановити «Каталог дореволюційних газет», що зберігся у фондах Національної бібліотеки імені В.Вернадського.

Але є й інші джерела. Приміром, 20 грудня 1905 року в № 339 газети «Киевские отклики» в розділі «Новые издания» читаємо: «На днях выданы разрешенные свидетельства на следующие издания: г.Лубковскому на издание ежедневной газеты «Киевская жизнь» и г.Дунаевскому на издание «Вечерней Газеты», цена последней 3 рубля 60 копеек в год, отдельный номер 1 копейка». Передбачалося, що у пана Дунаєвського буде конкурент в особі якогось собі пана Д. Трахтенберга, який планував видавати свою «вечірку» – «Киевскую Вечернюю Газету» за ціною 3 рублі 50 коп. на рік.

А вже через день (№ 341) під заголовком «Конфіскація газети» «Киевские отклики» повідомляють: «Вчера около 5 часов вечера вышел первый номер «Вечерней Газеты», а спустя час он уже был конфискован по распоряжению администрации. Поводом к конфискации послужили некоторые заметки в хронике и фельетон г.Дунаевского «Сон».
Ще через день «Киевские отклики» (№ 343) уточнюють: «Вчера цензор по телефону сообщил в редакцию «Вечерней Газеты», что издание это по распоряжению г.генерал-губернатор приостановлено. 1000 номеров газеты были уже распроданы».

На щастя, у фондах Національної бібліотеки імені Вернадського зберігся один із 1000 проданих примірників газети, і ми можемо, гортаючи пожовклі сторінки, прочитати, про що писала перша «Вечірка».

Насамперед привертають увагу програмні засади видання, викладені у зверненні «До читача-друга».

«Навіщо є ми? Аби послужити, в міру сил наших і уміння братерству, рівності, волі. Під яким прапором, якого кольору, з якою платформою? Якщо є партія, на прапорі якої написано «правда, добро, любов», то це буде і нашим прапором, і ми примкнемо до цієї партії!» І тут же запевнення «Від редакції», що всі повідомлення, які друкуватимуться в «Вечерней Газете», будуть завжди ретельно перевіряти, а вісті й чутки передаватимуть так, як їх одержує редакція, без будь-якого тенденційного забарвлення. Пояснює редакція і доцільність копійчаної вартості номера: щоб газета була доступною для всього населення міста Києва і краю.

«Добродії виборці, опам’ятайтеся! Не вибирайте «чорносотенців»! – закликала газета у публікації «До виборів у міську Думу».

А от інформація про тимчасові незручності: «Трамвайне сполучення зі Святошиним перервано, тому що рейки заметені снігом після заметілі 19 грудня».

Гострою на той час виявилася така соціальна проблема: «Сьогодні біля Думи зібралася юрба жінок, дружин солдатів з вимогою, щоб їм видали обіцяні 2 р. на кожну дитину. Їм запропонували по 30 коп., але жінки зчинили галас».

А надзвичайні події були такого характеру: «Сьогодні близько двох годин дня на Хрещатику біля пошти пасажир із речами намагався на ходу застрибнути на конку. Втративши рівновагу, впав, ледве не втрапивши під колеса. Вагоновод вчасно зупинився, тож необережний пасажир цього разу відбувся лише переляком».