Казка для юних севастопольців

Лист від Ради багатодітних сімей Севастополя з проханням організувати для дітей із п’яти родин відвідини новорічної ялинки в столиці надійшов до міського голови Олександра Омельченка, коли вже почалися різдвяні канікули. Не припинялося хіба що обслуговування дипломатичних представництв. Тож гендиректорові цього управління Павлу Кривоносу і доручили зустріти дорогих гостей та організувати для них у Києві свято.

Вони приїхали на два дні, і зустріли їх за всіма правилами гостинності, як звикли робити це працівники Генеральної дирекції КМДА із обслуговування іноземних представництв. Дехто із севастопольців уперше в житті їхав у потягу, а в Києві побачив велику річку. «Чому в Дніпрі вода не солона? Хіба так буває?», – запитав чотирирічний Женя Чижов. А секретар Ради багатодітних дітей Тетяна Бояркіна, розповідаючи мені про свої враження від Києва, де вона побувала вдруге в житті, не приховувала емоцій:

– Ми навіть не чекали, що нас так тепло прийматимуть. Дітей нагодували, провели екскурсію містом, побували ми і на новорічній ялинці в Палаці «Україна». Майдан Незалежності вразив: адже це історичне місце, де відбувалася помаранчева революція! Ми бачили всі її події по телебаченню і навіть не мріяли, що зможемо побувати тут. Це як казка!

Ще однією з приємних несподіванок для гостей стала зустріч із Київським міським головою Олександром Омельченком. Він зазначив після зустрічі, що рік розпочався чудово. Адже творити добро для дітей – то велика справа. А я спостерігав, як діти роздивляються подарунки від столичного мера – іменні годинники. Навіть найменшенькому дістався! Олександр Олександрович власноруч одягнув годинника на Женіну руку. Потім було фото на пам’ять. До відправлення потягу на Севастополь лишалося кілька годин. «Чого вам ще хотілося б?», – запитав міський голова. Відповіли майже хором: «Метро подивится!».

Діти пішли, а ми запитали Олександра Омельченка, хто був ініціатором приїзду севастопольських дітей?

– Між Києвом і Севастополем підписано договір про дружбу і співробітництво, – відповів Олександр Олександрович. – Уже сім років ми будуємо в Севастополі за кошти столичного бюджету квартири для моряків Чорноморського флоту. Щороку – по 40 квартир. Побудували поліклініку, відділення госпіталю, передали для міліції триповерховий будинок. Щороку в Севастополі відпочивають маленькі кияни, а ми прийняли севастопольських дітей. Це підтверджує, що в єдності регіонів України – наша спільна сила. Вважаю, що така практика взаємин має бути між усіма містами і регіонами України. Діти щасливі: побачили столицю, отримали подарунки і запрошення приїхати ще – на День Києва.