Як виростити лідера
Можна навчити будь-якому фаху, але справжнього лідера виростити нелегко. Той спілкуватися не вміє, той – думки публічно висловити не може, той – книжок не читав і через куценький словниковий запас «бекає», аж упрієш, доки його дослухаєш. Про учнів, котрі хизувалися «пасуванням» уроків і доведенням учителів до сліз, і казати годі, та, на жаль, саме вони донедавна були лідерами. Щоправда, неформальними. Поруч із ними незатишно почувалися й ті, котрі розуміли, що майбутнє слід будувати, гарно навчаючись і поводячись.
Шість років тому, 1998-го, у столичних школах зародилося формальне лідерство – ради учнівського самоврядування. Прижилися одразу. Лідером шкільної ради міг стати учень, котрий запропонував і відстояв власну програму поліпшення учнівського життя і створення в школі атмосфери, якомога доброзичливішої до дитини. Того ж таки 1998-го було укладено тристоронню угоду між учнівським самоврядуванням, батьківськими комітетами та адміністраціями шкіл. До речі, єдину в Європі, чимало країн якої вже з цікавістю вивчають «київський трикутник». Із лідерами учнівського самоврядування міське та районні управління освіти радяться щотижня як із рівними й навіть дозволяють інколи покерувати – попрацювати за директорів шкіл та учителів. Справляються. Мені вони потім зізнавалися, що це було своєрідною профорієнтацією – хтось утвердився у рішенні стати педагогом, а хтось – навпаки.
Позаяк шкільні лідери зазвичай найкраще навчаються, то і втомлюються. Тому Головне управління освіти й науки столиці влаштовує їм час від часу відпочинок – як от тижневий новорічний у приміському оздоровчому таборі «Лідер». Щоправда, відпочинком це назвати важко, бо у програмі збору 370 президентів рад шкільного самоврядування і десяти районних лідерів – щонайменше по чотири заходи щодня: і майстер-класи, і тренінги (приміром, «Публічні дебати»), і дебат-клуби разом із батьківською радою міста, підбиття підсумків цих занять. Ближче до Нового року заняття стали веселішими. Гонка за лідером «Козацькі забави», розважальні ігри «Зимова фортеця – форт Буаяр» і танцювальний марафон «Старт-тінейджер» зацікавили майже всіх.
Головний столичний освітянин задоволений збором шкільних лідерів. Сказав, що для відпочинку тут є всі умови – і басейн, і спортивні майданчики, і спортзали, і гарне харчування. Святкову залу до Нового року і сценарій зустрічі з гостями діти готували самі. Запитували Бориса Михайловича про все, та він потім зізнався, що цієї демократії не боїться, бо лідери інтелігентні, чудово виховані і в незручну ситуацію нікого не поставлять. Розповівши, що в дитинстві на новорічних святах йому найкраще вдавався матроський танець, побажав молоді гарних розваг, корисного спілкування і освідчень у коханні в новорічну ніч. Мені відтак сказав, що були серед лідерів і весілля – студентські й після закінчення вищих навчальних закладів.
Учнівське самоврядування розвивається. Перші лідери вже дивуються з успіхів лідерів нинішніх – вони не просто вірять у демократію, права і свободи людини, а вивчають усе це і втілюють у життя. І дорослим керівникам варто повчитися у дітей, котрі зробили захід «Презентація районів» дуже оригінальним: представляли не свій район, а сусідній, ущент розбивши давню немудру приказку про те, що українці – недоброзичливі й успіхам сусідів не радіють. Неабияк довелося потрудитися, щоб дізнатися про все найкраще, що є у школах сусіднього району і яскраво це показати. Однаково хвилювалися всі – і ті, хто презентував, і фігуранти.
Тижневий збір завершився, надовго залишивши в пам’яті шкільних лідерів, переважно випускників, і новорічний гала-концерт, і карнавал, і прощальне вогнище. Усі разом вони зустрінуться аж у вересні, коли випускники передаватимуть свої повноваження іншим. Але буде щоденна напружена й корисна робота. Начальник Солом’янського райвно Олена Рудзинська розповіла, що одна з найкращих акцій шкільних лідерів – «Новий рік без самотності». Діти збирають подарунки, купують ласощі, книжки, готують невеличкі святкові дійства і відвідують дітей, котрі за станом здоров’я навчаються вдома. Батьки залюбки печуть пироги, і з ними, ще теплими, школярі йдуть до своїх ровесників. Охоплює акція і всіх вихованців трьох шкіл-інтернатів району. Особисто займається цим голова ради учнівського самоврядування району Сашко Москаленко. Олена Миколаївна сказала, що хоча той, хто його замінить на цій посаді, буде не гіршим, з нинішнім лідером розлучатися шкода. Голова батьківського комітету Оболонського району Надія Сікан змістовно зазначила: шкільне самоврядування допомагає батькам спілкуватися з дітьми і вчителями – це наче місток, який всім полегшує життя.