Новорічна ніч сяяла зорями, дихала таїною і очікуванням чуда. Майже як у дитинстві. Неабияк гріло душу те, що чуда всі очікували рукотворного – зародження у стражденній Україні нового життя. Демократичного і справедливого. І що сотні тисяч людей, як мурашки, несли по крихітці праці, душі й серця, аби воно стало можливим. Діставшись по десятій вечора 31 грудня до майдану Незалежності, ми побачили велелюдне море. Ошатні люди, забувши про теплі домівки і щедро накриті столи, прийшли на Майдан, аби...
