І Білосніжка хоче бути феміністкою

В театрі оперети відбулася прем’єра знаменитої казки братів Грімм «Білосніжка та семеро гномів». Вистава йтиме і після новорічних свят – 6,8,9 і 16 січня.

Відомий сюжет в інтерпретації художнього керівника театру Богдана Струтинського набув нових відтінків завдяки сучасним музичним ритмам та розкішним костюмам і декораціям. Святкові настрої, що панували в залі й на сцені, зробили терпимішими стосунки між мачухою і Білосніжкою, які під кінець вистави під голосні овації маленьких глядачів навіть поцілувалися.

До речі, королева Базена, яку зіграла Людмила Бельська, мала просто харизматичний вигляд: актриса випромінювала таку енергетику, що діти пищали від захоплення, коли щастило доторкнутися до подолу золотої королівської сукні. Мачуха аж ніяк не була схожа на злюку з казки – тут це дотепна, повна життя жінка, про яких кажуть «кров із молоком». Аж шкода, що їй довелося постати в такому непривабливому амплуа.

Натомість Білосніжка (Тамара Калінкіна) достовірно віддзеркалювала образ, вималюваний братами Грімм і художниками-ілюстраторами: чорнокоса, білолиця, гнучка станом і добра душею. Шкода, що не пощастило побачити її вроду в збільшеному форматі – очима мініатюрних гномів, бо їх грали не карлики чи діти, а дорослі актори. З таких режисерських міркувань Білосніжка не мала нагоди поніжитися впоперек на сімох маленьких ліжечках, як це описано в казці. А ще вона в оселі гномів не прибирала і не пекла їм смачних пирогів, отак вочевидь, віддаючи данину сучасності: тепер емансипація торкнулася і казкових персонажів.

Ще одна режисерська новація – гномами стали жінки, хоч і ретельно замасковані в костюми. Так само чарівне люстро набуло статевих ознак, до речі, теж жіночих. Такий режисерський хід дав змогу повніше розкрити природу конфлікту між королевою і «живим» дзеркалом, адже обидві були жінками. І коли одна нахабно й безсоромно запитує в іншої: «Я у світі найгарніша? Найстрункіша? Наймиліша?», то іншій, звісно, кортить заперечити це.

І взагалі, багато мертвих декорацій у виставі «ожили». Їх замінили актори: квітами, наприклад, як і годиться, стали діти – учасники дитячого хореографічного колективу «Лелеченьки». Вони й перевтілювалися на лісових звірів.

Словом, акторському колективу вдалося на годину спровадити в казку не лише дітей, а й їхніх батьків, які на цей час забули, скільки їм років, і разом із гномами та Білосніжкою помандрували в солодкі часи свого дитинства.