Оптимістів стало більше

Чи були події останнього місяця революцією? Якщо ні, то що це було? За що люди боролися і чого досягли? І найголовніше – як із цим жити далі? Дати відповідь на ці запитання намагалися за «круглим столом» соціологи, психологи, політологи і журналісти.

Представники фонду «Демократичні ініціативи», спираючись на результати соцдосліджень, констатували, що протестний потенціал у нашому суспільстві завжди був високим. Тільки перебував у прихованому стані. За даними фонду, протягом останнього року кількість українців, які зараховують себе до середнього класу, зросла з 19 до 35 відсотків. І вперше за історію незалежності кількість оптимістів, які вірять у важливість свого голосу на виборах і в те, що після них щось зміниться на краще, перевалила за половину. Дві третини населення переконані, що масові демонстрації матимуть вирішальне значення для майбутнього України. Щоправда, так думають переважно прихильники Віктора Ющенка. Їхні опоненти найчастіше пояснюють участь людей у демонстраціях тим, що їм платять гроші.

Називати помаранчеві події революцією беруться далеко не всі науковці. Адже революція передбачає кардинальні зміни в економіці, політиці, культурі. Голова секретаріату коаліції «Новий вибір-2004» Ігор Когут стверджує, що зміни відбулися в людях, а на державному рівні – тільки передумови. Деякі політологи наголошують, що справжня революція відбудеться або не відбудеться в перші півроку після обрання нового Президента. Щоб здійснити зміни, йому доведеться вжити багатьох непопулярних заходів. А люди зазвичай хочуть усе й одразу. Тому розчарувань не уникнути. Багато залежатиме від авторитету нового глави держави і його команди. Якщо вони зможуть тривалий час переконувати людей, що революція перемогла і на місце слоганів приходять реальні дії, їм удасться втримати владу. Інакше виникне потреба в третій силі, яка може скористатися з ситуації і підштовхнути населення до контрреволюції. Останні події засвідчили, що наш народ має колосальну спільну енергію. А тепер іще й досвід боротьби за власні права. Тому протягом найближчих місяців керівникові держави потрібно буде без краплі романтизму сформулювати програми «мінімум» і «максимум», а потім пояснити кожному громадянину їх мету, суть і місце кожного у втіленні цих програм.