Чи дійде правда до Верхнього Рогачика?
Помаранчеві хвилі попри всілякі заслони влади докотилися з Києва до херсонських степів. У Верхньому Рогачику, райцентрі, теж знайшлися люди, в яких терпець увірвався і вони встали на захист демократії. З-поміж тих, хто став до помаранчевих лав, був і приватний підприємець Василь (прізвища не назвав, бо боїться, що місцева влада дізнається, що він був на Майдані).
Пан Василь розповів, як голосували його земляки у другому турі. До урн виборці йшли повз стрій представників райдержадміністрації, які очима, наче рентгеном, просвітлювали їхні бюлетені. Підеш проти влади – будеш нею розчавлений.
Василь має власний бізнес – він неабиякий столяр в окрузі. Рік тому райдержадміністрація замовила у нього двері, а розплачуватися за роботу не поспішає.
– У такому разі поверніть двері, або ж я сам їх зніму, – нагадав чиновникам підприємець.
І почув у відповідь: «Тільки посмій. Запроторимо у психушку».
Місцеві князі творять, що хотять, бо ніхто їм не указ. У Самойлівській школі заступник голови райдержадміністрації зірвала трохи вицвілий на сонці національний прапор, пошматувала його, ще й ногами потоптала. Про цей факт дізнались у міліції, СБУ. Але ніхто не насмілився зробити хоч зауваження районному керівникові.
– Люди наші хочуть жити по-іншому, – наголошує пан Василь. – Але вони настільки налякані владою, що бояться бодай слово мовити проти неї. Коли збирався до Києва (у мене зараз сесія, навчаюся в Міжнародному інституті бізнесу), то батьки вмовляли, щоб не йшов на Хрещатик, бо мене, мовляв, поб’ють ті бандери. Хоча мій батько родом із Шаргорода на Вінниччині.
– І як воно було насправді?
– Тут дуже милі щирі люди і ні в кого з них не бачив в очах злості, ненависті. Може, хоч у Києві людям житиметься краще. Не віриться, що правда з цього Майдану може дійти й до мого Верхнього Рогачика.
Політичні пристрасті, а подекуди й баталії, помічають і діти. Навіть ті, які ще й до школи не ходять. Василева п’ятирічна донька, аби досолити татові, не показує йому язика, а просто говорить: «Якщо ти такий, то знай, що я – за Януковича». У неї є і однодумець – прадід. А ось дід з бабою і тато з мамою втретє віддали свої голоси за Віктора Ющенка. Нині вони почуваються переможцями…