Столиця захищає природу
Недавня сесія Київради вперше в Україні ухвалила низку важливих природоохоронних заходів. Прокоментувати їх ми попросили директора державного комунального підприємства з охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм Києва «Плесо» Миколу Щепця. Виконання більшості цих рішень Київради покладено саме на нього.
– Ще ніколи на місцевому чи регіональному рівнях не приймали подібних рішень про збереження, охорону, умови відтворення рідкісних тварин, які на межі зникнення, – зауважив Микола Щепець.
У межах Києва живуть близько 70 видів рідкісних живих істот – від комах і рептилій до риб та земноводних. Деякі з них майже зникли на території України, а от у Києві ще збереглися. Внесено доповнення й до переліку рослин (поза межами «Зеленої» і «Червоної» книг України), які необхідно зберігати. Найвідоміша серед них – вільха сіра. У Києві збереглося лише дві ділянки, де вона росте в природних умовах.
Дуже важливе рішення – про боротьбу з карантинними та адвентивними (привнесеними у ході діяльності людини) рослинами як біологічними забруднювачами природного середовища. Найвідоміші – амброзія полинолиста і центрус малоквітковий, особливо небезпечні для людей алергени. Серед них також наркотичні, отруйні, травматичні тощо. Ці адвентивні рослини, які не мають природних ворогів, починають витискувати аборигенів флори, звичних для нашого середовища. Таким, наприклад, є клен ясенолистий. Наркотичні коноплі – наша рослина, у природному середовищі вона буде, але зберігати її слід виключно на заповідних ділянках. А там, де живуть люди, коноплі необхідно знищувати як небезпечний бур’ян.
Уперше в Україні зроблено спробу регулювання взаємовідносин територій і об’єктів господарювання з водами, які стікають із поверхні міста. Йдеться про порядок приймання зливових та снігових вод до міських водойм.
Особливо важливе рішення – про створення регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» площею 1215 гектарів. До нього ввійшли майже всі острови у межах столиці, крім Труханового – тієї частини, яка у центрі міста. Верхня ж частина з його урочищами Муромець та іншими входить до ландшафтного парку. У ньому будуть заповідні зони, території з регульованою рекреацією (буферні зони), стаціонарною рекреацією (острови Гідропарк і Долобецький). Частина території відводиться під зону господарювання. А навколо островів у подальшому буде визначено недоступні для людей водні площі.
– Прийняті рішення цінні тим, що стосуються усіх киян, – сказав Микола Щепець. – Вони не захищають інтересів якоїсь конкретної особи чи відомства або підприємства. Зараз, коли в країні відбуваються процеси народження української нації, вони надзвичайно важливі і з політичної точки зору.