Молитва мури руйнує
На Хрещатику в наметовому містечку, якраз навпроти метро, є один намет, який молитовним зветься. Принаймні так на ньому написали ще 22 листопада. Підійшов я, чую, що й справді там хтось є. Заглядаю в середину, а там кілька молодих душ хто навприсядки, хто стоячи, хто сидячи моляться. Зачекав, поки завершать. Вони ж не перестають, не втомлюються, – а стою вже хвилин з п’ятнадцять. Не витримав, пройшовся до Майдану, повернувся за півгодини. А вони ще моляться. Вийшов, нарешті, один, помітив, певне, що зазираю, а я його й запитую: «Чи знаєте ви, що нині Різдво?»
Особисто я бачив католицьке, як у нас кажуть, Різдво в трьох країнах світу. Вперше – в Польщі. Більше, ніж десять років тому. Там воно своєрідне – з домішками колоритними, з приправами із конфетті, але без куті. Для поляка на Різдво – святе діло піти до костьолу. Посеред ночі. Ніби як для нашого галичанина.
Друге Різдво мене таки здивувало – на нього я надибав у Німеччині. Яке воно? Там воно лютеранське або інакше, – протестантське. Майже такі ж костьоли, як у Польщі, тільки називаються вони кірхами, заповнюють елегантні, хоч і в джинсах німці. Служителі ж усі в середньовічних вбраннях, ніби мушкетери чи алхіміки, а проповідувати у них може й жінка. Щоправда, то традиційне протестантство, а є й інше – так звані вільні християнські громади. Отам Різдво, як у цих, наших, на Хрещатику: себто моляться, співають і сміються в перервах. Потім відбувається хлібопреломлення і проповідь.
Третє Різдво довелося побачити в Канаді. Про цих «блідолицих» годі й говорити: воно там таке, яким ви його тисячу разів по телевізору бачили у фільмах про Америку. Санти, феєрверки, ліхтарики над дверима, ялинки навколо хат, подарунки в кольоровому папері. Нічого цікавого – марнота американська.
– Ото ви так і молитеся цілими днями чи що? – запитую в хлопця, який вийшов з намету.
Він назвався Віталиком. З Івано-Франківщини. Приїхав давно.
– Та ні, – каже, – ми ще й постимося, коли молимося. І не спимо цілими ночами, теж молимося. А піст у нас означає не часткову, а повну відмову від їжі. Хто може поститися добу, поститься, а хто може три – будь ласка, а дехто й сім витримує.
– Сім? Смієшся?
– Є й такі. Я не можу. І постимося ми не просто так. Молимо Господа й протистоїмо силам зла своєю настирливістю, стійкістю. Гадаю, десяток людей, які з початку помаранчевої революції тут ось не відступаються від престолу Господнього, таки очистили трохи атмосферу над центром міста.
– Погодься, не тільки ваші брати-сестри, але й з інших конфесій?
– Звісно ж. Перед Богом усі рівні, – відказав він. – Проте кожен відповідає за себе. Ти ось також. На перший погляд може видатися, що дуже важко – стільки молитися. Але коли, так би мовити, гаряче бажаєш того, за що берешся, тоді така молитва стає справді ревною і... приємною. Це як на Майдан ходити. Спочатку, хвилювались, як воно буде – стояти там морозні ночі, коли ж здолали лінощі, тоді відчули духовне піднесення. Еге ж?
– Мабуть, ти маєш рацію. Люди кажуть, вам платять, щоб ви тут сиділи?
– Це таке ж некоректне твердження, як і те, буцімто платили людям на Майдані протягом листопада-грудня. Як вони від серця приходили, як щонеділі ходять кожен до своєї церкви, так і ми тут – задля майбутнього України. У кожного свої переконання, тож і методи боротьби також різні. Наші під’їжджають зі всієї країни, і зі сходу також, ми чергуємося, і молитва тут не замовкає ні вдень, ні вночі.
– А як ви святкуватимете Різдво? Адже всі протестанти світу його відзначають не так, як у нас колись Москва запровадила, а саме сьогодні – 25 грудня. Тобто, як усі на Заході святкуєте?
– Ні, ми святкуємо в Україні Різдво тоді ж, коли й усі інші українці – 7 січня. Це щоб єдності з людьми не втрачати. Бо вона – найважливіше, що є в житті. Ворожнеча ж, міжконфесійні чвари – від диявола. Мусимо навчитися від Бога любові до ближнього і до ворогів своїх.
– Маєш на увазі й біло-синіх?
– Узагалі до всіх, хто бажає нам зла. І тільки Господь може дати цю любов у наші серця. Самі ми тільки попсуємо стосунки з близькими своїми намаганнями. Сам, мабуть, знаєш. Тому сьогодні у нас буденний розклад – молитва, піст, молитва, піст. Тим паче завтра вирішальний день для всієї нашої країни. Спати зараз – злочин.
– Боже бережи Україну…
– Амінь!