Шило на мило?
Метадон як засіб боротьби із наркозалежністю відомий у світі. Останнім часом розмов про метадон, і не тільки їх, у нашій країні побільшало. У Києві навіть відбулося розширене засідання СБУ, МВС, інших організацій, представників комітету Міністерства охорони здоров’я, який контролює обіг наркотиків, щодо питань міжнародних угод і нормативної бази впровадження цього засобу. Злагоди учасники засідання не досягли. І, мабуть, не могли досягти. Бо існують різні, діаметрально протилежні думки щодо застосування метадону.
Метадон – синтетичний наркотик. Метадонова залежність майже нічим не відрізняється від залежності героїнової чи опійної. А суть застосування його в клінічних умовах полягає в тому, що залежній від наркотиків особі щоденно замість героїну чи іншої «ширки», дають «цивілізований» метадон. Поступово знижуючи дозу препарату, наркоман начебто може вилікуватися від пагубної звички. Панацея? Не поспішаймо, бо такої думки дотримуються далеко не всі спеціалісти нашої країни. Приміром, у Росії застосування метадону з будь-якою метою заборонено законом.
Проти застосування метадону в нашій країні – спеціальні підрозділи СБУ та МВС, бо в глобальному масштабі, на їхню думку, він небезпечний. За словами директора Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС Анатолія Науменка, метадонова програма неспроможна подолати проблему наркоманії, а може лише поглибити її. Аналогічні застереження – з боку підрозділу СБУ із боротьби з міжнародним наркобізнесом: програма не убезпечує від наркозалежності. Легалізація ж споживання і розповсюдження цього важкого наркотика породжує ймовірність його законного обігу, створення різних наркофірм. Які не працюють і на профілактику СНІДу, а швидше формують замість наркоманії метадономанію. У народі в такому разі кажуть: хрін не солодший за редьку. Не в захопленні від перспективи легалізації метадону і працівники Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України, що в Харкові. Вони вважають, що прихильники метадонової програми чи то помиляються, чи то свідомо нав’язують співвітчизникам думку про метадонову панацею. При цьому прибічники програми називають дуже привабливі, як для легковірних, що бажають вилікуватися від наркоманії, суми. Мовляв, вартість метадону, розрахованого на рік, всього 60-80 доларів США. Одначе таку цифру ті ж працівники Харківського академічного інституту вважають значно заниженою. На їхню думку, вартість лише одного грама метадону – 120 і більше доларів. Але, мабуть, і на такі витрати дехто погодився б, якби вони виправдалися зціленням. На це, схоже, розраховують прибічники програми.
Серед них є й ті, що займають високі пости в Міністерстві охорони здоров’я України, зокрема спеціалісти з питань наркології. Скажімо, головний нарколог відомства Анатолій Вієвський наголошує, що силові методи боротьби з наркоманією застаріли, і це випливає із матеріалів відповідних служб ООН. Застосування метадону як замісної терапії практикується в 169 країнах світу. Стандарти щодо його застосування вже розроблено і в нашій державі. А от введення такої програми потребує великої чіткості. І в цьому могли б посприяти правоохоронні органи. Проте чимало медиків висловлюють діаметрально протилежні думки, як, власне, і правоохоронці. Де ж істина? Відшукати її, як ми розуміємо, можна тільки дослідним шляхом. Для цього потрібно закупити певну кількість метадону, віднайти підготовлених фахівців-експертів і мати добровольців для апробації дії препарату. Це дало б змогу ретельно вивчити як позитивні, так і негативні наслідки впливу метадону. Але якщо навіть такі пропозиції висловлювали лікарі, то все одно вони безрезультатні, адже у нашій країні немає відповідної правової бази для використання цього препарату.
Отже, нині картина така: метадон в Україні зареєстрований. Але дозвіл на ввезення цього препарату можливий тільки після ухвалення Кабміном рішення про його використання у замісній терапії. Утім поспіхом таке питання вирішити не вдасться, бо потрібно знати всі «за» і «проти». А це можливо тільки після багатьох кваліфікованих консультацій професіоналів.
Тим часом в Україні 120 тисяч офіційно зареєстрованих наркозалежих, а незареєстрованих – у 5 – 7 разів більше.