Про війну розповів Інтернет

Навесні наступного року святкуватимемо 60 років Перемоги, проте й досі її історія має багато неточностей.

Радянська історіографія уникає терміну Друга світова війна і називає події 40-х лише Великою Вітчизняною війною, іноді додаючи ще Війна з Японією. Непорушними залишилися початок і кінець цієї історичної події в радянських підручниках з історії: червень 1941 – травень 1945, хоча для західних областей України війна почалася значно раніше. Дуже різняться між собою дані про кількість жертв у воєнний час. Щоб з’ясувати ці питання, нещодавно Міжнародний клуб пошани визначних людей за підтримки Київської міської держадміністрації та за сприяння Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення жертв війни і політичних репресій, Укрінформу провів міжнародну Інтернет-конференцію «Увічнення пам’яті жертв війни».

Більшість запитів надходило з регіонів України. У зв’язку з політичною ситуацією в нашій державі людей цікавило, чи вшановуватимуть пам’ять жертв війни при новій владі, наприклад, якщо президентом стане Ющенко. Тут, очевидно, спрацював стереотип створеного кандидатові напередодні виборів іміджу прозахідного політика, який відкидає все проросійське, а відтак і радянське. Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни при Кабміні Віталій Казакевич запевнив, що пам’ять буде збережена при будь-якій владі. Учасники також нагадали про те, що Віктор Андрійович як син в’язня Освенцима не може не шанувати пам’ять свого роду і народу. Також запитували про майбутній статус вояків УПА, можливість перепоховання останків родичів, які поховані у братських могилах, точні цифри загиблих серед військових і цивільних тощо. З плином часу давати відповіді на ці запитання стає дедалі важче. На території України є 28 тисяч братських могил, військових поховань, пам’ятників та монументів, багато з яких потребує впорядкування. Недоопрацьованою залишається і законодавча база, без якої важко починати якісь практичні дії.