Українська хата вже не скраю

Люди, які виходили на Майдан, вимагали не поразки Януковича, а чесних виборів. Це була остання межа, за якою вже ніщо нікого б не врятувало. Водночас відсоток тих, хто не підтримує діяльності «великого дона» наблизився до критичної 50-відсоткової межі. Таких висновків дійшли експерти Центру Разумкова на основі опитування 2023 повнолітніх громадян України, проведеного 6-9 грудня 2004 року.

Негативне ставлення до Віктора Януковича, на думку разумковців, спричинене трьома чинниками. По-перше, у суспільстві утвердилася думка, що саме заради перемоги цього політика було здійснено масштабні фальсифікації виборів. Навіть десята частина прихильників Віктора Януковича цього не заперечує. По-друге, провину за погіршення економічної ситуації громадяни також значною мірою покладають на керівника уряду. І, нарешті, більшість українців не сприймає ідеї відокремлення частини областей, а голова Партії регіонів фактично підтримав сумнозвісний з’їзд у Сіверськодонецьку своєю присутністю. Соцдослідження засвідчило, що тільки в Донецькій області кількість тих, хто виступає за «південно-східну автономію» перевищила тих, хто проти. «Об’єктивних умов для ідей сепаратизму нині в Україні немає, – зазначив директор політико-правових програм Центру Разумкова Ігор Жданов. – Парадокс у тому, що Ющенко виступив за територіальну цілісність України, а влада намагається вкорінити у суспільну свідомість думки щодо роз’єднаності». Разумковці припускають, що проблему створено штучно і ажіотаж навколо неї стихне протягом кількох місяців.

Упевненість громадян у перемозі Віктора Ющенка зросла на п’ять відсотків порівняно з періодом 26-29 листопада. На думку соціологів, це завдяки масовим акціям протесту. При цьому кількість тих, хто не підтримує діяльності лідера «Нашої України», хоч як дивно, становить майже 42 відсотки. Найвищий цей показник у Леоніда Кучми. Більшість українців вважає, що він завершує перебування на посаді президента з ганьбою або як невиразний політик. Низьку оцінку дали громадяни й діяльності Петра Симоненка. Експерти пояснюють це його позицією після першого та другого турів виборів, коли Компартія відмовлялася підтримати рух проти фальсифікації. А от поведінка Верховної Ради і її спікера зокрема, Збройних Сил та Верховного Суду сприяли небувалому зростанню довіри до них з боку населення.

Щодо переголосування другого туру, громадяни вважають, що фальсифікацій не уникнути – як на користь одного, так і іншого кандидата. Тому респонденти переконані, що порушення суттєво не вплинуть на результати виборів. Однак більш ніж половина опитаних прагне притягнення до кримінальної відповідальності організаторів і виконавців фальсифікацій попередніх голосувань. «Під час помаранчевої революції впала стіна страху, – підсумував Ігор Жданов. – Якщо ще перед другим туром багато хто боявся відповідати на запитання інтерв’юерів екзит-полу, то сьогодні зі свідомості викорінилася думка про те, що безпечніше мовчати або займати нейтральну позицію».