Демократія по-туркменськи

У Туркменистані відбулися вибори до місцевого меджлісу (парламенту). Кандидатів у депутати було не так вже й багато. Серед них не було жодного представника від опозиції до правлячого тут режиму президента Туркменбаші.

На 50 місць у меджлісі претендував 131 кандидат, усі вони одностайно підтримують довічного президента країни Сапармурата Ніязова. Тож громадяни країни позбавлені політичного вибору і голосування для них – тільки підтвердження своєї лояльності до Туркменбаші. Не піти на вибори – значить піддати себе і свою сім’ю загрозі репресій.
Туркменська влада намагається представити вибори до законодавчого органу країни як ще один етап демократизації суспільства. Однак відомо, що за своєю формою демократичні інститути лише декорація. Роль парламенту зводиться переважно до того, щоб ухвалювати укази Туркменбаші. 50 депутатів, яких обирають у меджліс на 5 років, представлятимуть єдину дозволену в країні Демократичну партію Туркменистану (колишня республіканська комуністична партія), яку очолює президент. Опозиційна республіканська партія Туркменистану через переслідування режимом Ніязова функціонує у вигнанні.

Враховуючи все це, не складно передбачити, чим закінчилися вибори, адже влада постаралася убезпечити себе від будь-яких несподіванок. Спостерігали за виборами у державі тільки представники Національного інституту демократії та прав людини при президентові Туркменистану. Завдяки цьому, як пояснив місцевий Центрвиборчком, вдасться «зробити вибори більш демократичними, надати їм більшої прозорості». Іноземних спостерігачів на виборах не було.