За токсичністю переважає стрихнін

Діоксини – велика група хлорованих вуглеводнів. Безколірні кристали з температурою плавлення 750-1000 градусів за Цельсієм, нерозчинні у воді. Характерною властивістю є здатність до біоакумуляції, тобто до накопичення в організмі. Хімічно дуже інертні. Є дуже стійкими сполуками, з дуже тривалим часом напіврозпаду, а отже, повільно виводяться з організму. За словами вченого-токсиколога Володимира Шумейка, період напіврозпаду діоксинів у ґрунті становить 10-12 років, а в організмі людини – 6-8 років.

Концентрація і доза

Діоксини, які можна назвати «екологічним брудом», є побічними продуктами, які утворюються під час синтезу деяких гербіцидів, виробництва целюлози, при електролізних процесах отримання нікелю і магнію, литті сталі і міді, переплавлюванні лому заліза, а також при виробництві алюмінію, у процесах нафтопереробки, при спалюванні сполук, що містять хлор, та при спалюванні автомобільного масла й бензину, сміття тощо. Забруднюють навколишнє середовище.

Усі діоксини є високотоксичними, а «лідер» цієї групи – 2,3,7,8-тетрахлордибензоp-діоксин – за токсичністю переважає такі отрути, як синильна кислота, стрихнін, кураре, поступаючись лише токсинам ботулізму, стовбняку та дифтерії.

Його гранично допустима концентрація – 10-12 грама (0,0000000000001 г!) на кілограм речовини або літр рідини.

Розрахункова смертельна доза діоксину для людини становить 70 мкг/кг маси тіла.

Контакт людини з діоксинами можливий внаслідок промислових викидів, забруднення харчових продуктів або під час промислових аварій. Крім висипів на шкірі, спостерігаються розлади травлення, фіброз печінки і підшлункової залози, явища прогресуючого атеросклерозу, порушення імунітету, дисфункція щитоподібної залози та інших гормональних систем.

Отруєння діоксинами спричиняє головний біль, втрату слуху, смакових відчуттів та нюху, порушення зору, слабкість в нижніх кінцівках, біль у м’язах та суглобах, а також порушення сну, депресію, напади немотивованого гніву і навіть порушення репродуктивної функції.

Віддалені наслідки

Віддаленими наслідками отруєння діоксинами є насамперед ризик розвитку онкологічних захворювань – раку печінки, щитоподібної залози, передміхурової залози, хвороби Ходжкіна (різновид раку крові). Відчутно порушується робота ендокринних залоз, що у свою чергу веде до порушень обміну речовин. Останніми роками з’явилися повідомлення й про те, що діоксини можуть спричинити прискорене старіння організму.

Кожен може просто з’ясувати, чи містить хлор той полімерний матеріал, з якого виготовлено упаковку або дитячу іграшку. Для цього досить взяти мідний провід, зачистити один його кінець і обмотати «досліджуваним» полімером: якщо при спалюванні спостерігатиметься зеленкувате забарвлення полум’я, то ви маєте справу з полімером, що містить хлор. А отже, він «діоксинонебезпечний», так, принаймні, свідчить видання «Діоксини і людина» (просвітницька серія «Екологія і здоров’я»).

Агент з трьома невідомими

Нині у вітчизняних і зарубіжних ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що в 1976 році в італійському містечку Севезо, поблизу Мілана, стався вибух на заводі, який виробляв кілька різновидів діоксину, – трихлорфеноли. Близько двохсот осіб потерпіли від тяжкої форми вугревої висипки – хлоракне. Під час війни у В’єтнамі в 1965–1970 роках американці розпилювали над джунглями гербіциди з трьома різновидами діоксинів під умовними назвами «білий», «голубий» і «оранжевий». Потерпіли мільйони людей, серед них і кілька мільйонів американців. У східному варіанті хвороба, спричинена діоксинами, називається «юшо». Відомо, що американці вилили на в’єтнамські землі близько 72 мільйонів літрів гербіцидів – на кожного солдата і цивільного приблизно по 1 кілограму. І все-таки ураження обличчя одержали не всі.

Траплялися аварії і на підприємствах, що так чи так пов’язані з хімічним виробництвом речовин, що містять діоксини, і в колишньому Союзі. Приміром, у 1990 році сталася велика аварія на уфімському заводі «Хімпром», коли повінь змила у річку промислові відходи. Концентрація діоксину у питній воді міста з мільйонним населенням зросла в 110 тисяч разів.

Однак, на думку Володимира Шумейка, запитання щодо того, чим все-таки було отруєно Ющенка, залишаються. «Ющенку потрібно було б вмитися хімікатом, щоб мати таке ураження обличчя», – наголошує він.

Безпрецедентний випадок

Тим часом, за уточненими даними, рівень діоксину в крові Ющенка перевищує норму не в тисячу разів, як раніше повідомили лікарі клініки «Рудольфінерхауз», а в шість тисяч разів. Голландські токсикологи обіцяють вже цими днями визначити склад і походження діоксину, яким отруїли лідера опозиції.

Сенсаційну заяву агентству Асошіейтед Прес зробив професор токсикології навколишнього середовища із Вільного університету Амстердама Абрахам Браувер: випадок з отруєнням Ющенка просто унікальний у світовій історії. Це другий прецедент, відомий вченим, про такий вміст діоксину в крові людини. Група дослідників, що долучилася до встановлення виду отрути, звузила пошук із 400 різновидів до 29. А.Браувер впевнений, що невдовзі буде точно встановлено, який вид діоксину використали для отруєння.