Артеріальна гіпертензія: всякчас під контролем
Артеріальна гіпертензія, або гіпертонічна хвороба, – підвищення артеріального тиску – найпоширеніше хронічне захворювання. Його часто порівнюють із мовчазним убивцею, бо руйнівний вплив на організм проявляється на пізніх стадіях. У столиці від артеріальної гіпертензії потерпають понад 600 тисяч осіб, в Україні – 13 мільйонів. Ті, хто не лікують гіпертонічну хворобу, наживають інсульти, інфаркти міокарда, ушкодження судин мозку, патологію нирок, втрачають зір або потерпають від інших хвороб.
Хто полонений?
Артеріальна гіпертензія рідко вражає осіб молодших за 30 років, а от із віком вона захоплює 50-65 відсотків людей старших за 65 років. Від цього захворювання потерпає близько 30 відсотків дорослого населення.
Навіть якщо «полонений» гіпертонічною хворобою почувається нормально, недугу потрібно лікувати, адже вона негативно впливає практично на всі органи.
Діагноз артеріальна гіпертензія ставлять, якщо артеріальний тиск перевищує 140/90 мм рт. ст. і реєструється хоча б під час двох повторних візитів до лікаря після первинного обстеження. Артеріальний тиск, як правило, вимірюють тричі з інтервалом 3-5 хвилин у положенні пацієнта сидячи, при цьому за рівень тиску беруть середнє значення.
Від чого стрибає тиск?
Розмаїття причин підвищення артеріального тиску часто збиває з пантелику лікаря-початківця, змушує його метушитися і піддавати пацієнта великій кількості різних досліджень для підтвердження або вилучення діагнозу «артеріальна гіпертензія». У переважної більшості хворих виявити конкретну причину такої хвороби складно.
Рівень артеріального тиску в різних людей варіюється і залежить від їхньої активності. Приміром, серцю немає потреби працювати швидко і сильно під час відпочинку людини. А під час фізичної роботи або занять спортом потрібні більші обсяги крові для забезпечення м’язів киснем, тож артеріальний тиск підвищується. На різкий підйом із горизонтального положення організм відповість негайним підвищенням тиску, щоб забезпечити стійке постачання мозку киснем.
Деякі люди можуть відчувати запаморочення чи слабкість, якщо тривалий час стоять. Це пов’язано із накопиченням крові у своєрідних депо – венах ніг, внаслідок чого у мозок надходить недостатня кількість кисню.
Артеріальний тиск регулюється складними нервовими і гормональними механізмами і може змінюватися упродовж дня. Як правило, він нижчий, коли ми спимо і, навпаки, підвищується під час активності чи стресу. Надниркові залози виробляють гормон стресу – адреналін, серце починає битися сильніше і частіше, а тиск підвищується.
Трапляються й особливі форми артеріальної гіпертензії: внаслідок зловживання сіллю, продуктами, які містять тірамін (старий твердий сир, деякі марки червоного вина, мариновані оселедці, боби, шоколад), через прийом певних лікарських препаратів або речовин (кортикостероїди, циклоспорин, ерготамін, пероральні контрацептиви, симпатоміметики, деякі наркотики, алкоголь). Гостро підвищується артеріальний тиск також у хворих після операцій на серці (шунтування, імплантація клапанів, пересадка серця).
Ефект від ліків і не тільки
Медикаментозне лікування може значно знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань, інсультів та інфарктів. Не секрет, що всі ліки мають побічну дію. Проте дослідження свідчать, що препарати, які знижують тиск, дають побічні ефекти лише у 5-10 відсотків пацієнтів. До того ж розмаїття таких ліків дає змогу призначати найоптимальніший препарат для кожного хворого.
Окрім прийому ліків, хворим на артеріальну гіпертензію радять: кинути курити, знизити надлишкову масу тіла, зменшити споживання солі до 4,5 г на добу, менше вживати алкоголю (рекомендована доза алкоголю в перерахунку на чистий етанол становить 20-30 г для чоловіків, тобто 50-60 мл горілки, або 200-250 мл сухого вина чи 500-600 мл пива, для жінок – 10-20 г), більше споживати овочів, фруктів і продуктів, збагачених калієм, магнієм та кальцієм, риби і морепродуктів, обмежити вживання тваринних жирів, збільшити фізичну активність.
«Здоров’я киян»
У Києві діє міська міжгалузева комплексна програма «Здоров’я киян». Один із її складників – програма «Кардіологія та профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в місті Києві». Цього року столична влада профінансувала її на 2 мільйони гривень (торік – на 200 тисяч гривень менше).
За період із 1999 до 2004 рр. серед киян активніше виявляють артеріальну гіпертензію в осіб працездатного віку: на 10 тисяч населення фіксують понад 712 випадків первинних форм недуги. А от по Україні із вчасним виявленням хвороби ситуація гірша – 573 випадки (у столиці Росії Москві – лише 202,5).
Щороку при зверненні до медичних установ більш як 80 тисяч мешканців столиці виявляють у себе захворювання серцево-судинної системи. На жаль, рівень диспансерного нагляду за хворими недостатній.
Не кількісно, а якісно планують обстежувати населення столичні медики. Про це заявив Роман Макомела – начальник Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення під час розширеної колегії КМДА. На його думку, варто щорічно проводити більше обстежень, спрямованих на дослідження стану серцево-судинної системи.
Найближчим часом потрібно зміцнити матеріально-технічну базу блоків інтенсивної терапії при інфарктних ліжках та бригад «швидкої медичної допомоги». Якщо вдасться це здійснити, тоді поменшає смертельних випадків від гострих інфарктів міокарда.
Серед проблем, які потребують розв’язання, – впровадження сучасних технологій та новітніх методик лікування із застосуванням тромболітичної та інтервенційної терапії (первинної ангіопластики, стентування, видалення інсульт-гематом, емболізація церебральних аневризм за допомогою мікроспіралей тощо). А ще – впровадження хірургічних втручань на працюючому серці зі штучним кровообігом.