Кремль, можливо, перепише Конституцію

Останні події в Україні можуть змусити російську владу внести значні поправки до своєї Конституції. Незважаючи на численні запевнення Володимира Путіна про недоторканність Основного Закону держави, кілька наближених до Кремля політтехнологів закликали владу  якомога швидше це зробити.

Як повідомляє газета «Новые известия», необхідність вдосконалення Основного Закону пояснюють «привидом помаранчевої небезпеки», котрий почав з’являтися поблизу стін Білокам’яної.  Зазнавши поразки на українських виборах, російські піарники лякають Кремль «новою сніговою революцією» і заявляють про свою готовність створити законодавчу базу для ефективної боротьби з нею.

Ще наприкінці минулого тижня Путін заявив, що не має наміру «якось змінювати або підправляти» Конституцію, наголосивши, що «таке завдання не стоїть і таких планів у нього немає». Однак деякі кремлівські політтехнологи віднедавна почали відверто заявляти, що Конституція «морально застаріла», а отже, треба  керуватися  політичними реаліями за вікном, де все більше й більше авто зі стрічками свободи.

Приміром, «відпрацювавши» кілька місяців у Києві, президент Фонду ефективної політики Гліб Павловський сказав днями: «Гадаю, що нам доведеться повернутися до теми Конституції, тобто до теми, чи організована Росія у тому вигляді й в тих інституційних пропорціях, аби вважати себе невразливою для революції? Якщо серйозно розглянути це питання, треба визнати, що Конституція 1993 року вже не убезпечує від цього».

Досить критична до нинішньої влади газета «Новые известия», намагаючись зрозуміти, чим керуються такі люди, як Павловський, цитує його колег. Заступник генерального директора Центру політичних технологій Олексій  Макаркін вважає, що «не тільки у пана Павловського, а й у пов’язаних з ним експертів песимістичні настрої, спричинені кризою їхніх технологій в Україні». Пан Макаркін упевнений, якщо цим політтехнологам вдасться переконати владу у необхідності внесення змін до Конституції, «вони збережуть свої позиції й надалі почуватимуться захищенішими, ніж свого часу радянські генсеки».

Але поки ще не зовсім зрозуміло, що саме хочуть змінювати пропутінські  політтехнологи. Зрозуміло одне, що положення про права і свободи людини навряд чи чіпатимуть. Найімовірніше, російська влада спробує використати «український варіант», делегувавши контрольованій владою Думі частину повноважень президента. Хоча, звичайно ж,  можливі й інші варіанти збереження влади Путіним та його оточенням.

До речі, уже вчора тамтешні демократи подали позов про оскарження у Верховному Суді країни підсумків виборів до Державної думи, які відбулися 2003 року. На їхню думку, держава штучно створила умови для перемоги прокремлівської партії «Єдина Росія».

За словами лідера опозиційної партії «Яблуко» Григорія Явлінського, «Єдина Росія» під час передвиборних перегонів отримала 30 відсотків телевізійного часу на загальнонаціональних телеканалах, а інші 22 партії змушені були ділити між собою решту часу. Ірина Хакамада вважає, що Верховний Суд своє рішення має адресувати Володимиру Путіну, адже саме він зробив усе для підтримки на думських виборах партії, створеної Кремлем. Російські демократи домагаються перегляду підсумків останніх виборів до складу Державної думи, внаслідок яких демократичні партії «Яблуко» та Союз правих сил опинилися поза парламентом.

Подала свій голос з цього приводу і Компартія Російської Федерації. Мовляв, теж переконана, що вибори були нечесними.