Довіра замість «рябчиків»?

Ймовірні кризи української економіки після виборів та шляхи їх подолання обговорювалися під час чергового засідання Українського клубу.

Більшість експертів погодилися, що розділення бізнесу і влади – утопія. У той же час вони впевнені, що не варто чекати результатів президентських виборів. «В інтересах бізнесу вже сьогодні слід задекларувати правила гри і не перетворюватися на заручника політики», – зазначив представник Центру соціальних досліджень «Софія» Володимир Лупацій. Його колега Володимир Дністровий також вважає, що українська економіка занадто залежна від «авторитарного арбітра», який ділить «ренту». Оскільки  доба Леоніда Кучми відходить в історію, підприємцям доводиться робити вибір. «Уряд дуже брутально втручався в бізнес. Тому між свавіллям і законом бізнесмени вибрали все-таки останнє», – переконаний Володимир Дністровий.

Керівник Центру антикризових досліджень Станіслав Романенко не бачить проблеми в існуванні «кланів». Труднощі в економіці виникають, на його думку, через те, що бізнесові угруповання орієнтуються на певного лідера, а не на модель розвитку українського капіталу. Станіслав Романенко стверджує, що шлях малого бізнесу, який пропонує Віктор Ющенко, неефективний. Натомість експерт виступає за концентрацію капіталу і створення транснаціональних корпорацій. Йому заперечували, що в Україні вже існує декілька олігархічних підприємств, але люди від цього заможнішими не стають. Французький фахівець Мішель Ласкін не декларував своїх політичних симпатій, однак натякнув, що всі ризики може подолати «той із кандидатів, хто економіст за фахом». Основна неприємність, яка може чекати на Україну після виборів, зазначив гість із Європи, – це інфляція, спричинена неконтрольованими грошовими потоками під час агітаційної кампанії. Другий ризик полягає в тому, що стратегічні елементи української індустрії перебувають у російських руках.. Що ж до ЄС, Мішель Ласкін вбачає в ньому «фантастичний потенціал для інвестицій». Але іншим боком медалі може стати порушення балансу конкуренції на ринках. Француз не відкидає можливості економічної кризи навіть у випадку перемоги демократичних сил. Однак наголошує, що це тимчасове явище – «ціна за незалежність».

Із цим погодився і представник Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв: «Бюджет на 2005 рік може бути тільки антикризовим. Тому пакет популістських обіцянок з боку обох кандидатів треба тимчасово заморозити». Експерт наголосив, що останнім часом ми мали справу з подвійним бюджетом: реальним і намальованим. Тому найближчим часом доведеться позбуватися «дірок» від 2004 року. Частина економістів наголошує на необхідності подолання певних стереотипів. Наприклад, зараз варто зосередитися не так на економічному зростанні, як на вкладанні коштів у відновлення довіри у трикутнику: «держава–бізнес–суспільство».