Біль у душах не ліквідуєш

Щозими 14 грудня, починаючи з 1998 року, біля Київського міського Меморіального комплексу жертвам Чорнобильської трагедії збираються інваліди-ліквідатори аварії, щоб вшанувати загиблих та побажати здоров’я тим, кого смерть помилувала.

Цього пам’ятного дня учасники мітингу відзначили й четверту річницю закриття ЧАЕС. Зі смутком на очах та болем у серці вони поклали квіти на пам’ятні плити. «До 10-річчя від дня трагедії тут було встановлено лише дві плити з іменами померлих, нині ж їх набагато більше, а списки щодня поповнюються», – ковтаючи сльози, сказав голова Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району Сергій Красильников. Він розповів, що у районі залишилося тільки 1529 інвалідів-ліквідаторів. Сумно з його уст було почути те, що держава забула про своїх героїв, котрі, віддаючи здоров’я та життя, рятували країну від наслідків страшної аварії. Звернувся до ліквідаторів та чорнобильців і начальник відділу захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Святошинської РДА Віталій Гончар. Він зауважив, що біль у людських душах не ліквідуєш. Як і біль, вічною залишиться й пам’ять про тих, хто, рятуючи інших, жертвував своїм життям.