«Фортуна» наруги не терпить

Спочатку нічого підозрілого не було. Особливо не придивляючись до обличчя відвідувача, працівниця поштового відділення, звіривши виграшні комбінації ігрового поля, видала невелику суму виграшу за трьома лотерейними квитками. Проте за якусь хвилину до стійки підійшов хлопчина років дванадцяти на вигляд і просунув у віконце ще кілька лотерейних квитків. «Справді виграшні», – подумала жінка і навіть, можливо, трохи позаздрила. Уже мала відрахувати гроші, однак щось зупинило. Взяла до рук квиток й ще раз оглянула. Цього разу одне з ігрових полів видалося не зовсім звичним…

– При докладнішому огляді виявилося, що квитки насправді були фальшиві, – каже начальник слідчого відділу Оболонського рай-управління міліції Роман Гринько. – Працівниці поштового відділення №205, викликавши патруль державної служби охорони, діяли чітко й правильно. Доки хлопчина чекав на гроші, правоохоронці прибули на місце події й швидко затримали і підлітка, і самого фальшувальника. Пізніше з’ясувалося, що у зловмисника було дві технології виготовлення виграшних білетів – на комп’ютері він виготовляв або ж білет повністю, або ж формував виграшні комбінації, наклеюючи у поля потрібні зображення. Саме другий варіант квитка і насторожив працівницю пошти.

Ідея повернути фортуну до себе обличчям, а йдеться саме про лотерейні квитки «Фортуна», з’явилася у 32-річного безробітного мешканця Оболонського району саме під час досить активної участі в розіграші державної лотереї. Надто часто, як йому здалося, траплялися безвиграшні білети. Маючи вдома потрібну техніку – комп’ютер та кольоровий принтер, чоловік швидко з’ясував, що підробити виграшний квиток не так уже й складно. Домашні експерименти завершилися доволі вдало, тож, аби зайвий раз не викликати підозри, Андрій К. виготовив кілька білетів з невеликим виграшем.

– З’ясувати, скільки фальшивих квитків обміняв зловмисник і протягом якого часу він їх виготовляв, нам не вдалося, – веде далі Роман Гринько. – Однак наші співробітники підготували відповідні запити до підприємств, що мають стосунок до розіграшу саме цієї державної лотереї. Виявилося, що подібне трапляється доволі часто. Завжди йдеться про невеликі суми виграшів. Однак довести причетність саме нашого фігуранта до інших випадків виявилося неможливим, тож йому інкримінували лише один епізод.

Андрій К. зайшов до поштового відділення, залишивши 14-річного племінника на вулиці. Дочекавшись своєї черги, чоловік передав оператору чотири лотерейні квитки, аби отримати виграш. Уже пізніше з’ясувалося, що три з них були фальшивими. Справжній квиток мав найменший виграш – 5 гривень, виготовлені самостійно – по 20 і 10 гривень. Здобутком Андрія К. стали 55 гривень. Оцінивши ситуацію як не надто ризиковану, чоловік вийшов на вулицю, натомість до каси вирушив племінник з чотирма «виграшними» квитками, один з яких теж був справжній. Утім, очікуючи виплати грошей, хлопчик, напевно, поводився менш врівноважено, можливо, занервував, що насторожило оператора. Підозрілий квиток потрапив до рук завідувачки, а та викликала міліцію.

– Дії підлітка кваліфікувалися як замах на злочин, – пояснює Роман Гринько. – Тобто, хлопець намагався вчинити незаконне, але йому те не вдалося або не принесло бажаних результатів. Тому його від кримінальної відповідальності звільнено. Що стосується Андрія К., то інкримінована йому стаття 199 Кримінального кодексу передбачає чималий термін позбавлення волі.

***

Вивчаючи матеріали слідства, суд, що слухав цю справу, дійшов висновку, що злочин, скоєний Андрієм К., не належить до числа суспільно небезпечних чи таких, що завдали великої шкоди і збитків. Тому вирок був значно м’якшим, ніж передбачуваний Кримінальним кодексом, і не пов’язаний із позбавленням волі. Тож у Андрія К., який напевне переконався, що фортуна наруги не терпить, буде можливість знайти більш законний спосіб заробити гроші.