Особливі й обдаровані

Приказка про те, що ситий голодного не розуміє, не завжди справедлива. В усякому разі, коли йдеться про дітей з особливими потребами, котрих у Святошинському районі, на жаль, чимало. Їх тут люблять, поважають, розуміють і роблять усе можливе, аби вони не почувалися самотніми у вимушеній ізоляції, виросли, поважаючи себе, зуміли здобути фах.

Цілий рік вихованці спецільної школи-інтернату №15, допоміжної школи-інтернату №16, Святошинського будинку-інтернату і громадських організацій «Церебрал», «Квіти Полину», «Діти Чорнобиля», «Світ на дотик», «Онколог», «Нефрон» і «Діабетик» готувалися до сьомого районного фестивалю творчості дітей із функціональними обмеженнями «Повіримо в себе», і нарешті зібралися в районному клубі «Бінго». Усім артистам, звісно, потрібні глядачі, тому в залі було 250 дітей. Напередодні в приміщенні райдержадміністрації запрацювала виставка робіт цих діток «Від щирого серця з дитячих долонь». Вишиванки, витинанки, плетіння з ниток, бісеру й лози, різьблення могли здивувати і дорослих майстрів.

Свято розпочалося традиційно. Малі глядачі ласували цукерками із заохочувальних призів і фруктами на столах, а їх вітав чудовий дитячий колектив – лауреат численних всеукраїнських та міжнародних конкурсів хореографічний ансамбль «Пролісок», художній керівник якого, заслужений артист України Віктор Іванус добре знає, як догодити дітям із особливими потребами. Начальник Управління РДА у справах сім’ї та молоді Юрій Лєсков і директор Центру соціальних служб для молоді Ірина Крижанівська нагородили Подяками голови району Володимира Мазепи і цінними подарунками директорів будинків-інтернатів та голів дитячих фондів. Переможцям конкурсу з кількох номінацій вручили дипломи й красиві статуетки. Усі учасники фестивалю «Повіримо в себе», окрім ласощів, отримали ще й подарунки від голови району Володимира Мазепи.

Те, як гарно танцювали, співали, декламували й веселили присутніх діти з особливими потребами, вражало й змушувало забувати, яких зусиль це їм коштувало. Вони досягли цих висот нелегко, в окремому, лише їм знайомому світі. Найкращі потраплять на підсумковий міський фестиваль «Крила надії», решта, розважившись, повернуться до звичного життя. У власний світ. І, дай Боже, щоб у ньому не меншало добрих і чуйних людей.