Один шанс на п’ять років

«Динамо» в євролігових перегонах

Сьогодні визначаться учасники стикових матчів євролігової кампанії. Чи буде серед них український чемпіон, з’ясується в німецькому Леверкузені, де динамівцям протистоятиме тамтешній «Байєр!». Останнього разу на завершальному етапі Ліги чемпіонів київський клуб виступав навесні 1999 року, пробившись у підсумку до квартету найсильніших.

Дванадцять, дев’ять, два

Якщо бути точним, той виступ став другим для нашого чемпіона. Роком раніше турнірний шлях «Динамо» перервався в чвертьфіналі. Але в європейських змаганнях національних чемпіонів, починаючи з осені 1993 року, кияни стартували дванадцять разів і тільки тричі, з урахуванням злощасного 1995-го, що запам’ятався «шубним» скандалом, не потрапляли до групового турніру. Два виходи до серії плей-оф, або один на п’ять років, особливим досягненням, звісно, назвати важко. Хоча для переважної більшості національних лідерів і цей результат зостається заповітним і досі недосяжним. Український чемпіон натомість, бодай певною мірою, компенсував багаторічні  розчарування своїх симпатиків феєричним сезоном п’ятирічної давнини. Цікаво, що тоді, як і зараз, киянам довелося мати справу з іспанським і німецьким грандами, причому серед тих, кого здолали наші земляки, був і славнозвісний «Реал». Остання подробиця може стати доленосною: конкурентом української команди в цьогорічній євролізі також є «королівський» клуб із Мадрида.

Два з трьох, не враховуючи четвертого

Але цього разу наше протистояння з «Реалом» виявилося менш успішним, – за сумою двох матчів «Динамо» поступилося, тож відтак має розраховувати на інші фактори. Найважливіший з-поміж них стосується виключно киян і нікого іншого, щоб опинитися в призовому дуеті, їм достатньо не програти в Леверкузені. Цікаво, що за певних обставин нічия задовольнить і господарів, але для цього потрібно, щоб іспанський гранд не виграв гостьову зустріч у «Роми». Зважаючи на нинішній стан італійської команди, яка до того ж змарнувала всі шанси на вихід із групи, а отже, не матиме вагомої мотивації, навіть допустити подібний варіант неможливо. Тим паче, що «Реал», за свідченням очевидців, пожертвував календарним поєдинком у примері, щоб зберегти сили для Риму. Тож у Леверкузені кияни мають дбати про свою долю самотужки, не сподіваючись на посмішку фортуни з італійської столиці. Саме до цього закликає своїх підопічних і Йожеф Сабо.

«Байєр» уже був «третім зайвим»

Однак історія нагадує й інші події п’ятирічної давнини. Ні, мова не про найуспішніший євросезон у динамівському літописі, а про наступний – 1999/2000 років, що виявився більш насиченим і, певною мірою, більш складним, аніж попередній. Тоді наш  чемпіон, обігравши в календарних двобоях двох опонентів з трьох, опинився в ситуації, коли його турнірна доля залежала від… аутсайдера. Щоб увійти до другого групового раунду, кияни мали дочекатися нічиєї словенського «Марибора» в гостьовому поєдинку з авторитетним європейським клубом. Очікувати «манни небесної»  стуляруч, як з`ясувалося зовсім недавно, «Динамо» не стало, а гарантувало скромній за континентальними мірками балканській команді солідну винагороду за позитивний результат. Іншими словами, український чемпіон стимулював словенців твердою валютою, що футбольним регламентом не забороняється, і не прогадав: «Марибор» вистояв на полі конкурента киян, і всі залишилися задоволеними. Звісно, за винятком «тре-тього зайвого», в ролі якого виступив… леверкузенський «Байєр»! Остання подробиця додає пікантності нинішньому протистоянню. Тим паче, що ситуація вельми нагадує ту, що мала місце п’ять років тому. Але тепер «Динамо» та «Байєр», об’єднавши зусилля та гроші, можуть стимулювати «Рому» на безкомпромісну боротьбу з іспанським «Реалом». Ігор Суркіс, президент українського клубу, заявив, що він з італійцями на цю тему навіть не спілкувався. Категорично відхиляють можливий варіант і в Леверкузені. Отже, битві – бути.

Україна проти Німеччини: позитивний баланс

Німці – одна з найфутбольніших націй Європи, проте наші взаємини з ними зовсім не катастрофічні. Принаймні значно кращі, ніж з італійцями, в яких «Динамо» тільки цього сезону виграло вперше. Натомість німецьку команду кияни перемогли з першої спроби ще в далекому 1973 році, коли Трошкін і Веремеєв забили два «сухих» м’ячі «Штутгарту» в засніженому Києві. А ще через рік українці виявилися найсильнішими і в євродвобої, двічі поспіль обігравши франкфуртський «Айнтрахт» – 3:2 і 2:1 – на шляху до тріумфу в Кубкові кубків. Натякаєте, що мова не про найкращих представників бундесліги? Як сказати: і «Штутгарт», і «Айнтрахт» у ті часи були серед беззаперечних лідерів німецького футболу. Хоча складали зброю перед українцями й іменитіші колективи. Славнозвісний «Байєрн», приміром, кияни перемагали чотири рази! Та й з «Байєром», як відомо, наші хлопці змагалися доволі успішно: дві перемоги по 4:2 і виїзна нічия – 1:1. А загалом із 25 єврокубкових зустрічей з німцями флагман українського футболу виграв одинадцять, а програв – лише дев’ять. Знакові цифри, хіба не так?.. Інша річ, що в грудні ми, як правило, програвали – 0:3 «Штутгарту» 1973 року, 1:4 «Байєрну»

1994-го і 1:2 тим же мюнхенцям ще за п’ять років. Але, по-перше, цьогорічне «Динамо» і в грудні зберегло оптимальний рівень ігрової готовності, а по-друге, усе погане має властивість колись закінчуватися. Чому б не сьогодні, панове! Адже ви не проти?..