На Дніпрі зникнуть острови?

Архітектори останнім часом прагнуть розбудовувати столицю уздовж берегів Дніпра. А от гідрологи категорично проти. Саме тому вони розробили міську програму заходів щодо відновлення та упорядкування озер, річок, ставків та джерел у Києві на 2005 – 2015 роки. Її представили у мерії на розширеному засіданні колегії КМДА.

Довкілля стогне

За масштабами забруднення довкілля Київ, на жаль, належить до 15 найбільш несприятливих для проживання міст України. Значно  погіршилася якість води у водоймах, порушилася екологічна рівновага водних об’єктів і прилеглих до них територій. Нині майже не залишилося земель водного фонду з природним гідрологічним режимом. У поверхневих стоках зріс вміст нафтопродуктів. Це загострює проблему очистки цих вод. Накопичуються побутові й особливо токсичні промислові відходи на території міста, бо відсутні сучасні підприємства з їх переробки.

Накази киян – у програму

Задля поліпшення стану довкілля, а також зон відпочинку, зокрема води і пляжів – для водного спорту купання, створюватиметься міський план дій.

– Програма враховує накази виборців депутатам усіх рівнів, усі звернення киян. Із огляду на це вперше в документі враховуються вимоги генеральної директиви європейського співтовариства про воду, – поінформував Микола Щепець – директор державного комунального підприємства з охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм Києва «Плесо».

Програму впроваджуватимуть у три етапи. До 2006 року мають розробити і здійснити першочергові заходи з відновлення та оздоровлення водних об’єктів. До 2010 року – стабілізувати стан і продовжувати вести науково-дослідні, проектно-пошукові та будівельно-монтажні роботи. А до 2015 року – забезпечити науково обґрунтоване комплексне раціональне використання водойм. Фінансують виконання заходів із кількох джерел: з міського бюджету, фонду позабюджетних коштів охорони природи, із внесків підприємств та інвесторів.

Відпочивай, де живеш, всупереч концепції

Гідроекологічна ситуація у столиці погіршується через інтенсивне забруднення водотоків і водойм та через невиправдане використання заплави Дніпра під новобудови. Тому столична влада вважає, що потрібно невідкладно виявляти тих, хто скидає господарсько-побутові стічні води у зливову каналізацію, яка виводиться у водойми. І забезпечити скидання цих вод у міську каналізаційну мережу комунального господарства. Треба зобов’язати підприємства, території яких прилеглі до водойм, впорядковувати відповідні частини водозборів. А ще – впорядкувати зберігання хімічних речовин і нафтопродуктів, запобігти їхньому потраплянню у водойми з талими і зливовими водами.

– Нещодавно відбулася науково-технічна нарада Державного комітету водного господарства, на якій розглядали дуже дивне для нас питання – концепцію забудови заплави Дніпра і Десни від гирла Десни до гирла річки Стугна, – зазначає Микола Щепець. – Слухали й таке цікаве питання: вплив забудови заплави на рівень весняних повеней, зокрема в Києві. Жоден київський фахівець цієї концепції не бачив, і на розгляд будь-яких наших структур вона не надходила. Забудова заплави Дніпра за межами Києва на південних його околицях призведе до підняття рівня ґрунтових вод на 2-9 сантиметрів, тож, на думку авторів концепції, негативного впливу не матиме. Але рівень води у Дніпрі у створі мосту Метро під час повені перевищить показники найвищих рівнів води, зафіксованих у 1931 і 1970 роках на 1 метр 90 сантиметрів (!). Щоб запобігти такому високому рівню повені, пропонується зняти з Дніпра... всі острови. Це, м’яко кажучи,  дивні речі. На щастя, їх не підтримує наука. Проте ця концепція знайшла підтвердження і погодження в усіх органах Київської області. Не треба забувати, що 60 відсотків цієї території належить Києву.

Саме на захист території столиці спрямована програма, яку ми презентуємо. Вона розв’язує чотири основні завдання: збереження природного ресурсного потенціалу столиці для зон відпочинку; впровадження заходів для поліпшення якості поверхневих і ґрунтових вод у межах міста; ліквідація причин, які спричиняють підтоплення, а також створення в межах земель водного фонду та земель зеленого господарства міста умов для курортної зони.