Помаранчева стрічка у весільному віночку

У Пилипівку зазвичай в Україні молодь збиралася на вечорниці, де пряли, вишивали, бувальщини розповідали. Там, де парубки залицялися до дівок. У піст ні заручин, ні весілля раніше не справляли. Багато українців і понині дотримуються цієї традиції.

Одначе у столичних РАГСах усе ж відбуваються реєстрації шлюбів, хоча весільного буму не спостерігається. Як сказала Алла Антипова, начальник відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського району, весільний потік – у своєму звичному форматі. Акція народного супротиву не вплинула на кількість бажаючих справити весілля. Бо подія ж ця ними була запланована не вчора і не тиждень тому. Ніхто ж не сподівався, що весілля припаде на помаранчеву революцію. Але її вилив дуже відчутний, бо змінилися весільні кольори. Певна річ, – у бік жовтогарячого.

Наразі до РАГСу під’їжджають здебільшого весільні кортежі із помаранчевою символікою: прапорцями, стрічками і навіть плакатами: «Так! Ющенко». Наречені заходять до зали із букетиком помаранчевих троянд, накидають на плечі такого ж кольору шарфи. Молодий теж намагається хоча б одним штрихом – кольором чи відтінком краватки – висловити свої демократичні погляди. А що вже казати про гостей! Бояри, свати, дружки обов’язково прикріпляють на груди помаранчевий бантик чи стрічку.

– А минулої п’ятниці, – продовжує розповідь Алла Леонідівна, – до нашого порогу під’їхав весільний кортеж, прикрашений трьома кольорами: жовтогарячим, білим і голубим. Либонь, у нареченої та нареченого різні політичні вподобання...

…Революція і весілля ніби несумісні поняття. Українці ж заперечують цю закономірність. На Майдані не лише братаються, але й закохуються, призначають побачення, заручини і навіть весілля. Словом, життя йде. І дай, Боже, щоб воно розцвітало у демократичній, вільній, щасливій країні.