Із милосердям у серці

Першою в світі жертвою дорожньо-транспортної пригоди вважається 44-річна мати двох дітей Бріджит Дрісколл, яку 17 серпня 1896 р. збив автомобіль, коли вона йшла зі своєю донькою-підлітком на танцювальну виставу до Кришталевого палацу в Лондоні. Молодий водій, з вини якого сталася аварія, безплатно возив пасажирів на великій швидкості, демонструючи новий винахід. Під час слухання справи, суддя заявив, що така трагедія не повинна ніколи повторитися…

На жаль, дорожньо-транспортні пригоди виникають нині досить часто і пов’язані з ними  травми стали звичним явищем. Недаремно Всесвітній день здоров’я цього року був присвячений запобіганню травмування на дорогах і проходить під девізом: «Безпека на дорогах залежить від нас усіх», розповідає головний лікар Київського центру здоров’я Віктор Лозинський.

Чому нині приділяємо таку пильну увагу проблемі травматизму? Тому що на дорогах світу щодня близько 140 тисяч людей стають жертвами дорожніх пригод, понад 3 тисячі гинуть, а 15 тисяч стають інвалідами. Напевне доцільно говорити про це і сьогодні – в Міжнародний день інвалідів.

Нині особливу тривогу викликає дитячий травматизм. За даними столичної Державтоінспекції, за 10 місяців ц.р. на дорогах уже потерпіло 245 дітей, загинуло п’ятеро (з них двоє дошкільнят), поранено 240 дітей. Половина нещасть сталася з вини водіїв та батьків. Причинами виникнення решти дорожньо-транспортних пригод є невиконання дітьми правил поведінки на дорозі: переходу в невстановленому місці або на забороняючий сигнал світлофора; раптового виходу із-за транспорту, споруд, дерев. Недогляд батьків, відсутність відповідної підготовки у дітей та підлітків обумовлює таку кількість трагедій на дорогах. За п’ять останніх років рівень дитячого травматизму у Києві зріс на 11 відсотків. Чи не час бити тривогу, аби не зростала армія інвалідів?

Останнім часом влада почала більше піклуватися про інвалідів: поліпшено умови їх пересування в умовах великого міста. Пішохідні переходи обладнують спеціальним устаткуванням; при прокладанні доріг, спорудженні житлових будинків передбачають зручні під’їзди для інвалідів, що пересуваються на візках. Так незабаром буде обладнано і всі лікувальні заклади міста.

Про людей з обмеженими фізичними можливостями, з особливими потребами має дбати держава, турбуватися все суспільство. В ім’я милосердя і заради нас самих.