Клопотання – синонім затягування часу
Під стінами Верховного суду України багатотисячний натовп скандує: «Правди, правди!» І вона, схоже, не за горами. Утім, один із останніх бастіонів омани й брехні представники Віктора Януковича поки що намагаються втримати в судовій залі. Необґрунтованими клопотаннями.
Саме з них і почався третій день засідання. Спочатку опоненти Віктора Ющенка висловили бажання перервати процес на один день, аби вивчити одинадцять томів справи. Мовляв, вони не володіють методикою швидкого читання. Головуючий розпорядився виготовити кілька додаткових примірників документів. Суд продовжив свою роботу.
Представники ЦВК та Віктора Януковича не заспокоїлися. Вони звернулися до суду присяжних визнати скаргу, подану довіреною особою Ющенка Миколою Катеринчуком, неправомірною. Останній, на їхню думку, втратив відповідний статус 24 листопада. Після «проголошення» псевдопрезидентом пана Януковича вибори в Україні завершилися. Суддям нічого не залишалося, як знову на певний час зібратися в дорадчій кімнаті.
У підсумку служителі Феміди й цього разу відхилили клопотання. Але на них чекало ще кілька подібних «сюрпризів».
Зовні спокійний і толерантний (можна лише здогадуватися, що коїлося на душі людини) один із суддів запитав у представниці Януковича: «Скільки у вас усього клопотань?» Та відповіла, що письмове одне, але по ходу засідання вони обов’язково виникатимуть. «Заявіть, будь ласка, всі одразу, щоб ми їх уважно розглянули в дорадчій кімнаті, не гаючи часу», – порадив головуючий.
Уперта представниця Віктора Януковича не заявила. Відхилення ж палатою цивільних справ чергового безглуздого клопотання трохи охолодило запальну жінку.
Подальші пояснювальні виступи обох довірених осіб прем’єр-міністра зводилися до того, що скарга, подана Миколою Катеринчуком, безпідставна. Це вони доводили аж до обідньої перерви. Інакше кажучи, тягнули час.
– Це – очевидний факт, – каже довірена особа Віктора Ющенка, народний депутат Юрій Кармазін. – Представники Януковича чекали підтримки від уряду, очолюваного їхнім наймачем. Уже не діждуться.
Свої виступи в суді представники Януковича побудували на нормах закону «Про вибори Президента України». Ані Конституції, ані Всесвітньої декларації прав людини для них не існує.
Головний аргумент опонентів Ющенка зводився до того, що ЦВК – рахункове бюро. Натомість Центральна виборча комісія зобов’язана не лише організовувати вибори, а й суворо контролювати їх перебіг.
Представники Януковича просто запрацювалися. Вони відкидають право Верховного суду України розглядати цю справу. Це, безперечно, абсурд. Бо згідно зі статтею 124 Конституції України, до юрисдикції судів належать усі правовідносини, що виникають у нашій державі. А у восьмій статті йдеться про верховенство права, яке Україна визнає.
Сьогодні можна сміливо казати: ЦВК працювала на кшталт збірної удільних князьків. Кожен із них контролював певну область, власноруч чинив там розслідування, правосуддя, тобто був своєрідним місцевим конституційним судом.
Наші опоненти відкидають соціологію як науку. Українські ж фахівці неупередженими дослідженнями виявили переможцем президентських перегонів Віктора Ющенка. І він таки переміг.