Біло-синій табір залишився без господарів

У наметовому містечку прихильників кандидата в президенти від влади, що розташувалися на розі вулиці Грушевського та Паркової алеї, якраз навпроти Кабінету Міністрів, панував мир та спокій.

Утім, ідеться не про досягнення компромісу між прихильниками обох кандидатів. Річ у тім, що господарів містечка вдома не було, лише вітер шмагав і похитував намети. За дві години перебування на території табору прихильників прем’єр-міністра нам удалося знайти лише кількох людей із біло-синьою символікою. Табір був повністю «окупований» помаранчевими, які активно сперечалися з тими кількома опонентами. Дискусії мали гострий політичний характер, однак без взаємних образ чи намагань застосувати останній доказ – силу. За тими трьома-чотирма дискусійними групами стежили правоохоронці. Дехто з них навіть долучався до розмови.

Окремою групою, відособившись від інших, із біло-синім прапором стояли дві дівчини і літня жінка.

– Цей табір розгорнуто сьогодні вранці, – каже одна з них, запевнивши, що вона киянка. – Зараз усі його мешканці попрямували до стін Центральної виборчої комісії, де мають намір відстоювати свій вибір.

Дівчата видавалися дещо наляканими. Кажуть, що в наметовому містечку зранку була бійка. Однак цю інформацію міліцейський патруль заперечив. Один із співробітників міліції запевнив, що в наметовому містечку цілий день нічого подібного не бачив.

Судячи з усього, кількість прихильників прем’єр-міністра була чималою. Про це свідчить більш як десяток польових кухонь, що давно захололи й були порожні. Одна все ж працювала, підгодовуючи гречаною кашею людей із… жовтогарячою символікою. Поряд стояв завантажений харчами автобус. Номерні знаки на ньому – столичні.

– Я працюю в одному з київських автопідприємств, – каже водій. – Сьогодні вранці отримав наряд відвезти до цього табору гуманітарну допомогу.

На запитання, що за благодійна організація надала допомогу, відповісти літній водій відмовився, додавши лише, що він тут для того, аби нагодувати українських громадян.
За рогом, вздовж стадіону «Динамо» стояло кілька автобусів з донецькими номерами. Однак і там було майже порожньо – лише водії час від часу прогрівали двигуни. Версій на тему, де поділися господарі табору, було чимало. Одні стверджували, що прихильники прем’єр-міністра повтікали, інші запевняли, що ті змінили свою думку й зараз серед прихильників опозиції. Були й такі міркування: приїжджі гості будь-що намагатимуться спровокувати конфліктні ситуації.